Галант Ілля Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Ілля (Еліягу) Володимирович Галант
Народився 25 лютого 1867(1867-02-25)
Ніжин
Помер 29 вересня 1941(1941-09-29) (74 роки)
Київ, Райхскомісаріат Україна, Третій Рейх
Громадянство Україна Україна
Діяльність рабин

Ілля (Еліягу) Володимирович Галант (25 лютого 1867, Ніжин — 29 або 30 вересня 1941, Київ) — історик, археограф, педагог і письменник.

Здобув традиційну єврейську релігійну освіту. На початках 1890-х років переїхав до Києва. Викладав єврейське віровчення в комерційному училищі, член київського товариства рабинів.

Працював над описом матеріалів з єврейської історії в Київському центральному архіві при Київському університеті.

Друкувався в журналах «Киевская старина», «Восход», «Будущность».

1919 року виступив ініціатором утворення Гебраїстичної історико-археографічної комісії при ВУАН, в 1924-29 — її керівник. Автор праць з історії євреїв України. 1929 звільнений з ВУАН у зв'язку з ліквідацією комісії.

Розстріляний 29 або 30.09.1941 р. в Бабиному Яру в Києві[1].

Праці[ред.ред. код]

  • «К истории Уманьской резни» 1895 (2-е изд. 1908);
  • «Молитва в память Уманской резни и письмо, касающееся того же события». К., 1895;
  • «К истории поселения евреев в Польше и Руси вообще и в Подолии в частности». СПб., 1897;
  • «К истории благотворительных еврейских учреждений на юге России». СПб., 1903;
  • «Ритуальный процесс в Дунайгороде в 1748 г.» К., 1904 (2-е изд. 1911);
  • «Киевский митрополит Петр Могила и его отношение к евреям». К., 1905;
  • «К истории Уманской резни 1768». К.-Од., 1908;
  • «Арендовали ли евреи церкви на Украйне» К., 1909 (2-е изд. 1914);
  • «Жертвы ритуального обвинения в Заславе в 1743 г.» (по актам Киевского центрального архива). К., 1909 (2-е изд. 1912);
  • «Черты еврейской оседлости». К., 1910 (2-е изд. М., 1915);
  • «К истории Киевского гетто и цензуры еврейских книг (1854–1855)». — «Еврейская старина», 1913, № 6;
  • «Изгнание евреев из Киева по официальной переписке (1828–1831)». — «Еврейская старина», 1914, № 7;
  • «Два ритуальных процесса» (по актам Киевского центрального архива). К., 1921 (2-е изд. 1924);
  • «Житомирский погром 1905 г.»
  • «Україна», 1925, кн. 4. и другие.
  • «Из прошлого: Дрентельн и погромы 1881. И. Б. Левинзон и евреи-земледельцы. Охранка и Шолом-Алейхем». — Еврейский вестник. Л., 1928.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]