Галась Михайло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Га́лась Михайло Іванович (*25 жовтня 1929, с. Нижня Пайва Алтайського краю, РФ — †4 травня 2006) [1]  — фахівець у галузі проектування та конструювання зразків ракетно-космічної техніки. Доктор технічних наук (1987), професор (1990), член-кореспондент НАНУ (2000). Герой Соціалістичної Праці (1976). Державна премія СРСР (1967), Ленінська премія (1990). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (1999).

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив Ленінградський військовий-механічний інститут (нині Санкт-Петербург, 1955). Від 1956 працював у КБ «Південне» (Дніпропетровськ): 1972–1985 — заступник головного конструктора, головний конструктор; 1985–2001 — заступник генерального конструктора; 2001–2002 — головний науковий співробітник Водночас викладав на кафедрі проектування й конструкцій літальних апаратів Дніпропетровського університету. З 1992 головний конструктор українського тролейбусу. [2] Від 2002 — на пенсії. Основні напрями наукової діяльності: створення високоефективних пневмогідравлічних систем рідинно-ракетних двигунів, а також паливних систем та конструкцій верхніх ступенів; впровадження високоточних систем відділення космічних об'єктів; збільшення тривалості експлуатації комплексів ракетно-космічної техніки та розвиток перспективних напрямів низки основних її систем тощо. Брав безпосередню участь у створенні космічних ракет-носіїв «Циклон» та «Зеніт», у переобладнанні та застосуванні бойових ракет Р-36М, Р-36М ТТХ для запуску космічних апаратів за програмою «Дніпро».

Праці[ред.ред. код]

  • Особенности опорожнения емкостей с газом с учетом сжимаемости и сопротивления магистрали // Пробл. высокотемператур. техники: Сб. науч. тр. Днепроп. ун-та. Дн., 1981;
  • Тенденции развития систем наддува топливных баков РДД // Ракетно-космич. техника. Сер. 1. 1981. Вып. 3;
  • Опыт работы по увеличению сроков эксплуатации комплексов // Там само. 1987. Вып. 3;
  • Проектирование и расчет узлов разделения // Там само. 1988. Вып. 1;
  • Заборные устройства // Там само. 1988. Вып. 2;
  • Исследование возможностей ультразвукового контроля элементов двигателя первой ступени ракеты-носителя «Зенит» // Космічна наука і технологія. К., 2001 (співавт.);
  • Пиромеханические устройства ракетных систем // Тех. механіка. 2001. № 1.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Галася М. І. вважає своїм вчителем на виробнитстві Леонід Кучма, котрий працював разом з ним[3].
  • Михайло Іванович все життя займався ракетами. Однак, коли його у 1992 році призначили головним конструктором українського тролейбусу, [4] він зміг швидко разібратися у новій для нього справі та створити успішні модифікації тролейбусів ЮМЗ. Науковий керівник робіт по створенню українського тролейбуса [5] [4] Володимир Веклич [6] відмічав про Галася и керованний ним колектив: "Недивлячись на те, що вони не мали досвіду у галузі тролейбусобудування, висока кваліфікація і відповідальність їх спеціалістів, наявність унікальних технологій дозволили використовувати в конструкції кузова тролейбуса ряд високоефективних, раніш не застосовувавшихся рішень." [2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Енциклопедія сучасної України: в 25 т. / Під ред. І. М. Дзюба та ін. — Київ : 2006. — Т. 5. — С. 323 — ISBN 966-02-3355-8
  2. а б Веклич В. Ф. Будущее украинского троллейбуса // Городское хозяйство Украины. — 1993. — № 3/4. — С. 34-35. — ISSN 0130-1292
  3. Леонид Кучма. «Україна — не Росия»
  4. а б розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 лютого 1992 р. N 66-р
  5. Крат В. І. Володимир Пилипович Веклич // Коммунальное хозяйство городов. Київ: Техніка — 1998. — № 17. — С. 3-9. — ISSN 0869-1231
  6. Енциклопедія сучасної України: в 25 т. / Під ред. І. М. Дзюба та ін. — Київ : 2005. — Т. 4. — С. 187 — ISBN 966-02-3354

Література[ред.ред. код]