Гала Далі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гала Далі
Елена Ивановна Делувинова-Дьяконова
Атомна Леда.jpg
Атомна Леда
Ім'я при народженні рос. Елена Дмитриевна Дьяконова
Народилася 7 вересня 1894(1894-09-07)[1]
Казань, Російська імперія
Померла 10 червня 1982(1982-06-10)[1][2] (87 років)
Порт Льїгат, Іспанія
Поховання Замок у Пуболі
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Місце проживання Castle of Púbold
Діяльність модель, мисткиня
Знання мов російська, каталанська і французька
Напрямок сюрреалізм
Конфесія православна церква
У шлюбі з Поль Елюар і Сальвадор Далі
Діти Сесіль Елюар

Гала Далі, маркіза Далі Пуболійська (4 вересня 1894 - 10 червня 1982), відома як Гала, російська дружина поета Пола Елюара, а пізніше художника Сальвадора Далі, обидва видатні в сюрреалізмі.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Гала, вроджена Олена Іванівна Дьяконова, народилась у Казані, Казанське губернаторство, Російська імперія, в сім'ї інтелектуалів. Серед її друзів дитинства була поетеса Марина Цвєтаєва.

Працювати вчителькою в 1915 році, на той час вона жила в Москві.

Шлюб з Елюаром[ред. | ред. код]

У 1912 році у санаторії в Клаваделі, недалеко від Давоса, Швейцарія, лікувалась від туберкульозу. Тут, у Швейцарії, Олена познайомилася з Полом Елюаром. Їм обом було сімнадцять.

У 1916 році, під час Першої світової війни, поїхала з Росії до Пола у Париж; вони одружилися через рік.

У 1916 році у пари народилася дочка Сесіль. Гала ненавиділа материнство, жорстоко поводилася і ігнорувала свою дитину. [3]

З Елюаром Гала стала учасницею сюрреалістичного руху. Вона була натхненням для багатьох художників, серед яких Луї Арагон, Макс Ернст та Андре Бретон.

Пізніше Бретон стверджував, що Олена руйнівно впливала на творців, з якими вона дружила.

Олена, Елюар та Ернст провели три роки в ménage à trois [4] з 1924 по 1927 рік.

На початку серпня 1929 року Елюар і Гала відвідали молодого сюрреалістичного художника в Кадакесі, Іспанія, Сальвадора Далі. Між Галою та молодшим від неї на 10 років Далі зав'язався роман. Проте Елюар та Гала залишались близькими. [5]

Шлюб з Далі[ред. | ред. код]

Gala asomada a la ventana ("Гала, що виглядає у вікно"), скульптура Далі, в Марбельї

Проживши разом з 1929 року, Далі і Гала розписались в 1934 р., а за католицькою церемонією в 1958 р. на піренейському хуторі Монтрежик.

Через нібито фобію жіночих статевих органів, Далі був незайманим, коли вони зустрілися з Галою на Коста-Браві в 1929 році [3] Приблизно в той час у неї виявили міому матки, через що довелося провести гістеректомію в 1936 році.

Гала була музою та моделлю Далі, надихаючи та з'являючись у багатьох його роботах. [6]

На початку 30-х років Далі почав підписувати свої картини своїм і її ім'ям, оскільки "в основному твоєю кров'ю, Гала, я малюю свої картини". [3] Гала виступала його агентом.

Протягом усього життя Олена-Гала мала численні позашлюбні стосунки (серед них і її колишній чоловік Пол Елюар), які Далі заохочував, оскільки він практикував кандаулізм . Вона любила молодих художників, і в старості часто дарувала дорогі подарунки тим, хто з нею спілкувався.

У 1968 році Далі придбав Замок в Пуболі, Жирона, відреставрував його, розписав стіни та подарував його Галі. Вона погодилась на цей подарунок за умови, що відвідувати його Далі зможе лише за її письмовою згодою. [7] Гала перебувала тут кожного літа з 1971 по 1980 рік.

Смерть[ред. | ред. код]

Гала померла в місті Порт Льїгат, що в Каталонії, Іспанія, рано вранці 10 червня 1982 року, у віці 87 років [6] За кілька місяців до смерті Гала боролася з важким протіканням грипу, після чого у неї почали проявлятися ознаки деменції . [8] [9] Вона була похована в своєму замку в склепі з візерункою у стилі шахівниці. [10]

Гала як модель[ред. | ред. код]

Гала з'являється у творах Далі в таких релігійних ролях, як Пресвята Діва Марія на картині "Мадонна з Порт Льїгата" 1949 року. Його картини демонструють велику любов до неї та постають найбільш чуттєвими зображеннями жінки середнього віку в західному мистецтві. Серед картин, де Гала модель, є: Імператорський пам'ятник дитині-жінці, Гала (1929); Пам'ять про дитину-жінку (1932); Ангела Гала (1935); Гала та "Ангелус" з Міллету до неминучого прибуття конічних анаморфоз (1933); Вільям Телл і Градіва (1931); Старість Вільяма Телла (1931); Відкриття Америки Христофором Колумбом (1958-59); Вселенський собор (1960); Гіперкубічне тіло (1954); Галатея зі сферами (1952); і інші.

Портрет Галаріни[ред. | ред. код]

У " Портреті Галаріни" (1940–1945) обличчя Гали показано суворе та конфронтаційне, її оголені груди символізують хліб, а змія на руці — подарунок спонсору Далі Едварду Джеймсу. [3]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б FemBio database
  2. Diccionario biográfico españolReal Academia de la Historia, 2011.
  3. а б в г Prose, Francine (2003). The Lives of the Muses: Nine Women and the Artists They Inspired. HarperCollins Perennial. с. 187–226. ISBN 0-06-019672-6. Архів оригіналу за 25 червня 2017. Процитовано 9 вересня 2020. 
  4. "Ghost Ships", McNab, Yale Univ Press; also New York Times article of 3 April 2005, by Annette Grant on the occasion of the Ernst retrospective at the Metropolitan Museum.
  5. Eluard, P. (1984). Lettres a Gala. Gallimard. с. 182. 
  6. а б Picardie, Justine (20 травня 2007). Salvador's siren. The Daily Telegraph. Процитовано 16 вересня 2009. 
  7. Gala Biography. Gala-Salvador Dalí Foundation. Gala-Salvador Dalí Foundation. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 17 червня 2014. 
  8. Gala Dalí. Biography (en-us). Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 14 березня 2019. 
  9. The Kingdom. Weinberger Fine Art (амер.). Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 14 березня 2019. 
  10. Solly, Meilan. Why Gala Dalí—Muse, Model and Artist—Was More Than Just Salvador’s Wife. Smithsonian (англ.). Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 14 березня 2019.