Галеніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галеніт
Calcite-Galena-elm56c.jpg
Галеніт. штат Теннессі, США. Розмір: 6,9 х 6,0 х 4,4 см
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Хімічна формула PbS
Клас мінералу сульфіди
Підклас сульфід свинцю
Nickel-Strunz 10 2.CD.10[2]
Dana 8 2.8.1.1
Група галеніту
Ідентифікація
Колір свинцевосірий
Форма кристалів куб, октаедр
Сингонія кубічна
Вид симетрії гексаоктаедричний вид
Спайність досконала по кубу (100)
Злам плоский, плоскораковистий
Твердість 2-3
Блиск металічний
Прозорість непрозорий
Колір риси сірувато-чорна
Питома вага 7,4-7,6
Інші характеристики
Названо на честь Руда[3],
свинець[3]
CMNS: Галеніт на Вікісховищі
Кристалічна ґрадка галеніту

Галеніт (від лат. galena — свинцева руда, Пліній Старший, близько 23-79 рр. н. е.) — сірий, крихкий з металевим блиском важкий мінерал, з класу сульфідів і сульфосолей. Хімічна формула PbS. Основна руда для отримання свинцю. Часто зустрічається у вигляді зернистих мас, або кубічних кристалів. Присутній головним чином у гідротермальних родовищах і як заміщення руди у вапнякових/доломітових гірських породах.

Синонім — свинцевий блиск.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Мінерал класу сульфідів, PbS. Хімічний склад: Pb — 86,1 %, S — 13,4 %. Домішки: часто має Ag, Cu, Zn; інколи Se, Bi, Sb, Sn, Fe, Cd та ін. елементів, більшість з яких наявна внаслідок мікроскопічних включень сторонніх мінералів. Відміни: селеністий галеніт — сульфід-селенід свинцю Pb (S, Se). Склад і властивості змінюються від сірчистого різновиду PbS до селенистого PbSe.

Різновиди[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • ґаленіт-клаусталіт (та саме, що ґаленіт);
  • ґаленіт мідистий (суміш ґаленіту з халькозином);
  • ґаленіт селенистий (відміна ґаленіту, яка містить 0,5-1,3 % Se, рідкісний).

Кристалографія[ред. | ред. код]

Сингонія кубічна. Гексаоктаедричний вид симетрії. Структура галеніту належить до типу NaCl-PbS-MgO. Основою її є кубічна гранецентрована ґратка, в якій іони розміщені у вершинах куба і в центрі кожної грані.

Агрегати і габітус[ред. | ред. код]

Галеніт зустрічається у вигляді зернистих і суцільних скупчень, а також вкрапленників і друз. Кристали мають кубічний і кубооктаедричний, рідше октаедричний габітус. Головні форми {100}, {111}, рідше {110}. Поява октаедричних граней на кубічних кристалах геленіту пояснюється селективною адсорбцією атомів срібла у вигляді аргентиту Ag2S. Розвинені двійники проростання і зростання по (111). Часто двійникування виникає при пластичних деформаціях, внаслідок чого на гранях куба з'являється штрихуватість. Відмічені епітаксійні зростання галеніту з арсенопіритом, тетраедритом, самородним золотом і бурнонітом.

Кальцит, галеніт, кварц. Мексика, Розмір: 13,4 х 9,5 х 5,2 см

Фізичні властивості[ред. | ред. код]

Колір свинцевосірий. Риска — сіруваточорна. Спайність — досконала по кубу (100). Блиск металічний. Непрозорий. Густина 7,4-7,6. Твердість 2-3. Злом плоский, напівраковистий, у щільних масах плоскораковистий. Крихкий. Має слабку електропровідність і детекторні властивості.

Утворення і родовища[ред. | ред. код]

Переважна більшість родовищ галеніту утворилася гідротермальним шляхом, головним чином при середніх температурах. Знаходиться в гідротермальних жилах разом з іншими сульфідами. Галеніт зустрічається тут у тісному парагенезисі з цинковою обманкою, а також разом з халькопіритом, бляклими рудами, арсенопіритом, піритом. У контактово-метасоматичних родовищах асоціює зі сфалеритом, піритом, піротином та ін. Великі родовища галеніту відомі в США — штати Міссурі, Колорадо, у Канаді (родовище Сулліван), в Австралії. Добрі кристали галеніту характерні для свинцево-срібних жил Фрейберга. У Росії великі родовища галеніту є на Алтаї та Забайкаллі. В Україні галеніт зустрічається у Закарпатті в районах Берегового і Вишкова, в Нагольному кряжі у Донбасі, на Українському щиті.

Практичне значення[ред. | ред. код]

Галеніт — найважливіша руда свинцю, а також руда срібла. Звичайно розробляються родовища, в яких вміст свинцю дорівнює 3-5 %, але можливо розробка родовищ, в яких добувається разом з цинком. Попутно з нього добуваються цінні домішки, що завжди містяться в ньому. З деяких срібловмісних галенітів витягують срібло як побічний продукт. Основна частка видобутку срібла і кадмію припадає саме на поліметалічні руди. Основний метод збагачення — флотація, що передбачає отримання концентрату за колективно-селективною або прямою селективною схемою.

Цікаво[ред. | ред. код]

До відкриття молібдену як самостійного елементу (Шеєле, 1778) свинцевий і молібденовий блиск вважали одним і тим же мінералом. Molybdaena означало латинською мовою «свинцевий блиск».[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]