Галера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галера

Гале́ра — дерев'яне гребне військове судно, вітрильне, багатовеслове. Було на озброєнні європейських та азійських країн, головним чином за середньовіччя (в Туреччині в 15-18 ст., в Росії — в 17-18 ст.). Мало довжину 40-50 м, ширину 4,5-7,5 м, від 16 до 25 пар весел, дві щогли з трикутними вітрилами. Вміщувало до 200 чоловік, розвивало швидкість до 13 км/год. Запорожці на чайках (човнах) успішно діяли проти турецьких галер, визволяючи невільників-гребців (бранців), яких турки приковували до упорних брусків (по 4-5 чол. на весло). Тяжка праця гребців на галерах стала синонімом каторги, каторжних робіт.

Запорожці на «чайках» нападають на турецьку галеру.
Запорожці на «чайках» під головуванням гетьмана Петра Сагайдачного знищують турецький флот і захоплюють Кафу в 1616.

Каторги[ред. | ред. код]

Каторга — весельно-вітрильне судно (від грец.κάτεργον — гребне судно), яке в українській літературі досить часто також називають галерами[джерело?].

Перші каторги були створені венеціанцями в 7 ст., згодом їх почали будувати й ін. д-ви Середземного моря. Весельне оснащення типової К. складалося з 10–16-метрових весел, яких на борту могло бути до 32, а вітрильне — з 3 щогол, які використовувалися під час далеких мор. переходів як допоміжний рушій. На палубі було два тенти (білого, синьо-білого чи строкатих кольорів), якими в негоду покривалося все судно. Довжина судна — до 60 м, ширина — до 7,5–10, осадка — до 2 м. Кожне весло приводилося в рух 4–6 веслярами. З винайденням вогнепальної зброї каторги почали оснащуватися гарматами, яких на кораблі могло бути до 7. В Османській імперії в 15–17 ст. каторги становили основу її військ. флоту. Їхні екіпажі складалися з 150—400 гребців-невільників, 30–40 вільних моряків, 20 бомбардирів, 20–40 яничар (у разі потреби кількість останніх збільшувалася до кількох сотень)[джерело?].

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]