Галерея Фарас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галерея Фарас імені професора Казімежа Михаловського Pictogram infobox palace.png
Faras Gallery National Museum in Warsaw 2016 03.JPG
52°13′54″ пн. ш. 21°01′29″ сх. д. / 52.23166666669477820° пн. ш. 21.02472222224977827° сх. д. / 52.23166666669477820; 21.02472222224977827Координати: 52°13′54″ пн. ш. 21°01′29″ сх. д. / 52.23166666669477820° пн. ш. 21.02472222224977827° сх. д. / 52.23166666669477820; 21.02472222224977827
Тип кімната
Склад Saint Anne[d]
Частина від Національний музей
Країна Flag of Poland.svg Польща
Розташування Варшава, Польща
Адреса 00-495 Aleje Jerozolimskie 3
Засновано 1972
Сайт mnw.art.pl/kolekcje/galer/galeria-faras/
Галерея Фарас. Карта розташування: Польща
Галерея Фарас
Галерея Фарас (Польща)

Галерея Фарас у Вікісховищі?

Галерея Фарас або Галерея Фарас імені професора Казімежа Михаловського (пол. Galeria Faras im. Profesora Kazimierza Michałowskiego ) — археологічний музей у місті Варшава, присвячений розкопкам і знахідкам у Нубії часів раннього християнства. Галерея є відділком Національного музея Варшави.

Розкопки у Нубії[ред. | ред. код]

Польські археологи отримали дозвіл на проведення розкопок в долині річки Ніл на кордоні Єгипта з Суданом. Патронаж робіт, проведених у період 1961—1964 років, здійснював ЮНЕСКО.

На обстеженій ділянці були знайдені руїни сакральних споруд, надбудованих одна на одну. Їх датували періодом від 7 до 13 століть нашої ери. Обстеження поруйнованих храмів виявило залишки стінописів періоду раннього християнства. Тип храму розцінили як базилікальний. Період раннього християнства недостанньо відомий для західноєвропейської науки через малу збереженість багатьох фактів, свідоме знищення низки джерел діячами християнської церкви, заклопотаними тоді придушенням самостійності релігійних громад, єресей та створенням канонів ( тільки чотири канонічних євангелія і знищення євангелій інших, декларовних як апокрифи тощо). Аби остаточно увірвати пошуки в цій галузі, були внесені загрозливі написи про заборону внесення нових змін у вже вироблений канон. Нові розкопки могли принести нові факти про період становлення християнства і висвітити приховані чи свідомо знищені сторінки історії, не кажичи вже про можливість знахідок нових творів мистецтва.

Знахідки і народження нубіології[ред. | ред. код]

Знахідки були обнадійливими і різноманітними. Серед них архітектурний декор базиліки (карнизи, різноманітні капітелі, епітафії з написами, залишки фресок релігійного і декоративного характера, зразки місцевої кераміки тощо).

Підсумкові висновки рятувальної експедиції польських науковців буи опирилюднені 1972 року на з'їзді археологів, де також оголосили про заснування науки нубіології.

Створення нової галереї[ред. | ред. код]

Польські науковці працювали в Нубії декілька років ( у Банганарті, у Старій Донголі, у районі четвертого порогу Нілу ) , впродовж котрих накопичилися різноманітні археологічні знахідки. Вони потребували певного музейного приміщення, відповідного музейного збереження та експонування. Перша партія знахідок була перевезена у Варшаву 1962 року. За нею прибули й інші.

Для експонування знахідок була створена галерея, відкрита для глядачів 1972 року. Трохи перегодом був створений проект реконструкції галереї. Програму модернізації експозиції розробила Божена Межеєвська, архітектурну частину розробляли Гжегош Ритель та Мирослав Ожеховський. За цією програмою галерея мала лише нагадувати колишню базиліку з відповідним розташуванням колишніх капітелей і фресок на первісних місцях. Частка експонатів не могла бути показаною на первісних місцях, бо це музей ( місцева кераміка, надгробкові камені з епітафіями). Головна вісь галереї збігається з колишньою віссю базиліки і закінчується музейним відтворенням абсиди із залишками фресок, колись розташованих там.

Повного відтворення базиліки не могло бути через тривалий період перебудов храму, що тривав з 7 до 13 століть на одному й тому ж місці. Розкопки розкрили навіть найдавніші залишки храму, вибудаваного ще з неопаленої цегли.

Проект Фарас 3D[ред. | ред. код]

На четверту третину 20 століття знахідки у Фарасі виявилися найбільш вартісними серед зроблених польськими науковцями за кордоном. В галереї відтворена мультімедійна виставка з використанням стереоскопічної 3D технології. Тобто створена просторова реконструкція останньї за часом базиліки з її вівтарною частиною, капличками і навами.

Документальний фільм розповідає про первісне розташування фресок та інших археологічних знахідок, про етапи розкопок і артефакти,що перебувають нині у Галереї Фар6аса та п5ер6едані до Національного музея Судану у місті Хартум. Кіностр6ічка створ6ена Фондом Вищої художньої школ и Homo Faber у співпраці з кіностудією Arkadia Film та Национальним музеєм Варшави, відділком котрого стала Галерея Фараса. Ініціатор створення кінострічки Владислав Юрков.

Обрані твори (галерея фото)[ред. | ред. код]

Залишки фрески «́Богородиця і апостоли», 8-13 ст. н.е., Нубія, музейне відтвоення абсиди колишньої базиліки
Фреска «Голівка св. Анни», Нубія, Фарас.
Фреска офірування хреста

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Kruk M. P., Sulikowska-Gąska A., Wołoszyn M., Sacralia Ruthenica. Dzieła staroruskie bądź z Rusią związane z metalu i kamienia w Muzeum Narodowym w Krakowie i Muzeum Narodowym w Warszawie, Państwowe Muzeum Archeologiczne w Warszawie, Ośrodek Ochrony Dziedzictwa Archeologicznego w Warszawie, Stowarzyszenie Naukowe Archeologów Polskich, Oddział w Warszawie, Muzeum Narodowe w Krakowie, Muzeum Narodowe w Warszawie, Warszawa 2006, ISBN 8360099952
  • Michałowski K., Faras. Malowidła ścienne w zbiorach Muzeum Narodowego w Warszawie, Wydawnictwo Artystyczno-Graficzne, Warszawa 1974.
  • Mierzejewska B. (red.), Galeria Faras im. Profesora Kazimierza Michałowskiego, Muzeum Narodowe w Warszawie, Warszawa 2014, ISBN 9788371009167
  • Seipel W. (red.), Faras die Katedrale aus dem Wüstensand, Kunsthistorisches Museum Wien, Wiedeń 2002.