Галечник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галечник

Га́лечник, також ріняк — незцементована осадова порода псефітової структури, уламкова фракція якої представлена переважно галькою, хоча до 10 % може бути валунів, гравію, піску, супіску тощо. За петрографічним складом, формою, розташуванням і орієнтуванням осей гальки виділяють різні генетичні типи галечників, а також встановлюють напрямок зносу уламкового матеріалу і його розташування в зоні розмиву. Це дає змогу реконструювати палеогеографічні умови на певній території. Використовують у будівництві як заповнювач для бетонів, як оздоблювальне каміння екстер'єрів (викладають доріжки, облицьовують стіни тощо).

Галечник, складений галькою кварциту. Галечниковий пляж біля Бозінгтона, Західний Соммерсет, Англія
Галечниковий пляж в затоці Торісдейл, Шотландія

За структурою галечники поділяють на такі підвиди:

  • великогалечники (50-100 мм)
  • середньогалечники (50-25 мм)
  • дрібногалечники (10-25 мм)

За компонентним складом галечники поділяють на такі групи:

  • мономіктні (галька одного виду порід)
  • олігоміктні (декілька різних порід)
  • поліміктні (багато різноманітних порід)

За генезисом виділяють такі типи:

Знамениті галечникові пляжі світу[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]