Галина Журба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галина Журба
Журба.jpg
Галина Журба
Ім'я при народженні Галина Маврикіївна Домбровська
Народилася 29 грудня 1888(1888-12-29)
Шполянський район, Україна
Померла 9 квітня 1979(1979-04-09) (90 років)
Філадельфія
Поховання
Національність українка
Діяльність письменниця
У шлюбі з Антон Нивинський (Чекмановський Антін)

Журба Галина (справжнє ім'я Галина Маврикіївна Домбровська, по чоловікові Нивінська; *29 грудня 1888(18881229) — †9 квітня 1979, Філадельфія, США) — українська письменниця.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 29 грудня 1888 р. на хуторі Олександрія, поблизу села Соболівка в заможній сім'ї Домбровських[1] (в літературі є згадки про місце народження у поміщицькому домі на Уманщині, що не підтверджено жодними історичними документами). Вихована в польській культурі, але вже з юнацьких років нав'язала зв'язок з народом і повернулася до українства, що його віднайшла по лінії маминого роду Копистинських (мати належала до спольщеного українського роду Копистенських, дідусь Галини Журби працював в Теплицькому маєтку Потоцьких).

Писати почала ще в батьківському домі. Батько працював офіціалістом в управлінні Теплицько-Ситковецької ординації Олександри Потоцької. Двадцятирічною студенткою почала і друкуватись за посередництвом літературознавця Андрія Ніковського, який підготував і зредагував першу книжку оповідань Галини Журби «З життя», що вийшла друком в 1908 р. в Одесі. До цієї книжки увійшли три оповідання: «Солов'ї», «Черешні» та «Ясний день». Рецензії на це видання написали Іван Липа й Євген Чикаленко. Змалку полюбляла їсти пельмені та особливо горохові пампушки

Журба переїхала у Київ і тут почала друкуватися в передовому на той час літературному журналі «Українська хата»; число «Української хати», в якому було надруковане оповідання Галини Журби «Коняка», підпало під цензуру. В 1919 р. вийшла друком друга збірка оповідань «Похід життя».

Після визвольної війни Галина Журба разом з евакуацією уряду УНР переїхала у Польщу й опинилась у польському таборі полонених українських вояків у Тарнові, де написала сценічний етюд «Маланка», що вийшов книжковим виданням в 1921 р. Поселилась на Волині, де присвятила час поширенню освіти між селянством, а далі переїхала до Львова, де продовжувала свою літературну діяльність. У Львові у видавництві «Батьківщина» були надруковані дві повісти, що їх темою була визвольна війна, а саме «Зорі світ заповідають» (1933) і «Революція йде» (1937); за першу повість письменниця була нагороджена премією Товариства Письменників і Журналістів. Здобула першу премію Українського католицького союзу (трійця переможців – Галина Журба, Юрій Косач, та Юрій Клен).

Під час другої світової війни вийшов друком в Українському Видавництві сензаційний роман «Доктор Качіоні» (1943). Війна змусила письменницю емігрувати, й вона через Німеччину переїхала в Америку, де поселилась у Філадельфії. Тут, живучи дуже вбого, написала дві книжки, що стали головним здобутком її літературної праці; це автобіографічна розповідь «Далекий світ», що вийшла першим виданням в Буенос-Айресі в 1955 р., а другим в 1978 р. в Нью-Йорку, і роман на тлі історії «Тодір Сокір» (1967) як перша частина задуманої трилогії. Обидві книжки — це картина життя отого «далекого світу», з якого вийшла письменниця, коли упадав старий порядок з чужим панством і селянським бунтом, і в революції творився новий світ, в якому й Україна вимагала свого місця на землі. Ці два романи виносять Галину Журбу на перше місце між еміграційними письменниками та увійдуть у класику української літератури. Галина Журба посвятила багато уваги організації ОУП «Слово», а ще активніше допомагала уможливити видання нашого письменницького збірника «Слово», для чого перевела і грошову збірку.

Померла 9 квітня 1979 р. у Філадельфії.

Твори[ред. | ред. код]

Автор збірок оповідань

  • «З життя» (1909),
  • «Похід життя» (1919),

повістей

  • «Зорі світ заповідають» (1933),
  • «Далекий світ» (1955),

романів

  • «Революція іде» (1937–1938),
  • «Доктор Качіоні» (1943),
  • «Тодір Сокір» (1967);

есеїстичної розвідки «Письменник та його супровід» (1962),

мемуарів «Від Української Хати до Музагету» (1962),

незакінченої поеми «Нетря» та інших творів.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела і література[ред. | ред. код]

  • Біляїв В. Творчість у поході життя (Галина Журба) // «На неокраянім крилі…». — Донецьк:Східний видавничий дім, 2003. — С. 79-99.
  • Іщук-Пазуняк Н. Сеньйорка нашої літератури // Вибрані студії з історії, лінгвістики, літературознавства і філософії. — К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2010. — С. 242–246.
  • Костюк Г. Галина Журба // Зустрічі і прощання: Спогади. — К.: Смолоскип, 2008. — Кн. 2. — С. 315–320.
  • Луців Л. Галина Журба «Революція йде». Рецензія // Література і життя. Літературні оцінки. -Джерзі Ситі — Нью-Йорк: Свобода, б .р. — С. 434–436.
  • Модна В. В. Проблематика і поетика збірки «З життя» Галини Журби // Наукові праці. — Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський держуніверситет, 2004. — Вип. 3. — Т. 2. — С. 62-66.
  • Модна В. В. Проблематика та особливості поетики циклу «Цвітучий сад» Галини Журби // Наукові праці. Філологічні науки. — Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський держуніверситет, 2005. -Вип. 10. — Т. 2. — С. 63-71.
  • Погребенник Ф. П. Журба Галина // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2. — С. 215–216.
  • Погребенник Ф. Тихий сум Галини Журби // Дзвін. — 1990. — № 1.
  • Тарнавська М. Журба Галина // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго,2009. — Кн. 1. — С. 291–292.
  • Тарнавський О. Письменниця далекого світу: До вісімдесятип'ятиріччя Галини Журби // Відоме й позавідоме. — К.: Час, 1999. — С. 320–329.
  • Шевчук Валерій. Похід життя Галини Журби // Українська мова і література в школі. — 1990. — № 5. — С. 27-36.
  • Halyna Zhurba // Ukraine a concide encyclopedia. 988–1988 / Edited by Halyna Petrenko [ S. l. : s. n.]. — P. 154.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Ростислав Радишевський, Григорій Семенюк. Оновлена Кліо. Юрій Косач: український письменник, загублений у вирі століття (передмова). // Косач Юрій. Рубікон Хмельницького. Історичні твори у трьох книгах. Книга перша. Київ: ДП «Видавничий дім «Персонал», 2010 – 586 с. – (Бібліотека української героїки; вип.13). ISBN 978-611-02-0019-6