Галина Куніцька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галина Куніцька
Halina Irena Kunicka
Зображення
Галина Куніцька. 2008 рік.
Галина Куніцька. 2008 рік.
Основна інформація
Дата народження 18 лютого 1938(1938-02-18) (86 років)
Місце народження Львів
Роки активності 1957 — дотепер
Громадянство Польща
Національність полька
Професія співачака
Освіта VII загальноосвітній ліцей імені Юліуша Словацького у Варшаві, Варшавський університет
Інструменти вокал[d]
Жанри популярна музика
Гурт «Пінезка»
Співпраця Люціян Кидринський, Чеслав Маєвський
Нагороди
Silver Medal for Merit to Culture – Gloria Artis‎ Bronze Medal for Merit to Culture – Gloria Artis‎ Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі Badge "Well-deserved for Warsaw"
Чоловік Люціян Кидринський
Діти Marcin Kydryńskid
halinakunicka.eu
CMNS: Файли у Вікісховищі

Гали́на-Іре́на Куні́цька (пол. Halina Irena Kunicka; *18 лютого 1938, Львів) — польська естрадна співачка.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї Вацлава (*1906) і Зофії Куніцьких. Після народження мешкала в Гощі, де її батько, офіцер польського Корпусу охорони прикордоння (КОП), служив командиром чоти першої роти батальйону КОП «Гоща». З початком Другої світової війни поручник Вацлав Куніцький командував першою ротою автоматників 98 піхотного полку. Пропав безвісти[1][2][3][4]. Мати, врятувавшись як дружина офіцера від репресій НКВС, 1943 року разом із дочкою перебралася до Варшави й після війни вийшла заміж вдруге. 1954 року Галина закінчила VII загальноосвітній ліцей імені Юліуша Словацького у Варшаві. Тоді ж із поради вітчима, адвоката, вступила на юридичний факультет Варшавського університету й 1959 року захистила дипломну роботу на тему «Участь прокурора в приватноправовому процесі»[5].

Галина Куніцька рано одружилася з будівельним інженером Станіславом — сином її ліцейної вчительки. Шлюб тривав сім років. 1968 року вийшла заміж вдруге — за Люціяна Кидринського. Мати музиканта Марціна Кидринського, свекруха співачки Анни-Марії Йопек.

Творчість[ред. | ред. код]

1957 року Галина Куніцька разом зі Славою Пшибильською, Ганною Рек і Людмилою Якубчак взяла участь у конкурсі Польського радіо, стала лауреаткою й почала відвідувати вокальну студію. Згодом її запросили виступати в кабаре для архітекторів «Пінезка» (у дослівному перекладі з польської — «Канцелярська кнопка»), де тоді працювала Рена Рольська. У 1966 році Галина Куніцька почала виступати самостійно.

Співачка відзначається задушевністю і вдумливістю виконання. Була особливо популярна в 1960-1970-х роках. До її найвідоміших пісень належать передусім «Духові оркестри», «Хай-но тільки зацвітуть яблуні», «Літо, літо чекає» і «То były piękne dni» («Це були гарні дні» — обробка російського романсу «Дорогой длинною»).

Галина Куніцька має різноманітний репертуар. Багато пісень написали спеціально для неї Войцех Млинарський, Аґнєшка Осецька, Ернест Брилль, Катажина Ґертнер і Анджей Зелінський. Вона виконує, зокрема, твори з класики передвоєнного кабаре і російські романси. Співпрацює з піаністом і композитором Чеславом Маєвським. У 1972 р. спільно з іншими артистами представляла Польщу на Олімпіаді. Поряд із Евою Демарчик, Уршулею Сіпінською, Йоанною Равик і Анною Ґерман вона співала в паризьких концертних залах — «Олімпії» та «Плеєлі». Галина Куніцька виступала й далі виступає зі своєю програмою в Польщі, інших країнах Європи, в Ізраїлі, США, Канаді й Австралії. Разом узявши — в більш як тридцяти країнах.

Галина Куніцька стала першою полькою, яка здобула Премію від публіки на Міжнародному фестивалі пісні в Сопоті, й першою перемогла на Міжнародному фестивалі гітів у Дрездені. Два рази посідала перше місце в організованому в Чикаго опитуванні про звання найпопулярнішої польської естрадної співачки[6].

Її сімнадцять вінілових дисків, у тому числі три золоті[7], розійшлися накладом понад мільйон примірників.

Нагороджена Лицарським хрестом Ордена Відродження Польщі, бронзовою і срібною медалями «За заслуги в культурі Gloria Artis». У 2015-му Галина Куніцька одержала премію «Золотий мікрофон Польського радіо» (Złoty Mikrofon Polskiego Radia) під час концерту на 52-му Державному фестивалі польської пісні в Ополе.

Творчість і суспільну роль Галини Куніцької охарактеризував видатний польський поет Збіґнєв Герберт у вірші «Даліда» (збірка «Епілог бурі»), описуючи ліричного героя — Пана Коґіто (дослівно — «пана Мислю»):

na jego straży
stoją Dalida
Halina Kunicka
Irena Santor dobre wróżki

dzięki nim
tyrania
upiększona
została
piosenkami

należało się im
słowo dziękuję
czułe miejsce w pamięci
wspólne imię
na kamiennej tablicy
znojnego żywota

на сторожі коло нього
стоять Даліда
Галина Куніцька
Ірена Сантор
добрі ворожки

завдяки їм
тиранія
скрасилася
пісеньками

годилося б їм
слово дякую
болюче місце в пам'яті
спільне ім'я
на кам'яній таблиці
тяжкого життя

2015 року у видавництві «Otwarte» вийшла книжка Каміли Дрецької «Halina Kunicka. Świat nie jest taki zły» («Галина Куніцька. Світ не такий уже й поганий»).

Дискографія[ред. | ред. код]

  • 1966 — Halina Kunicka — «Галіна Куніцька»
  • 1967 — Panienki z bardzo dobrych domów — «Панянки з дуже порядних родин»
  • 1970 — Orkiestry dęte (LP Pronit SXL 0594) — «Духові оркестри»
  • 1971 — Ach, panie, panowie… — «Ах, жінки, чоловіки…»
  • 1973 — W innym lesie, w innym sadzie — «В іншому лісі, в іншому саду»
  • 1974 — Halina Kunicka — «Галіна Куніцька»
  • 1977 — Od nocy do nocy — «Від ночі до ночі»
  • 1978 — 12 godzin z życia kobiety — «12 годин із життя жінки»
  • 1984 — Co się stało — «Що сталося»
  • 1991 — Od nocy do nocy (the best of) — «Від ночі до ночі (найкраще)»
  • 1999 — Halina Kunicka-Platynowa kolekcja-złote przeboje — «Галина Куніцька» — «Платинова колекція — золоті хіти»
  • 2000 — Upływa szybko zycie — «Швидко минає життя»
  • 2002 — Złota kolekcja: Od nocy do nocy — «Від ночі до ночі»
  • 2009 — Swiat nie jest taki zły — «Світ не такий уже й поганий»

Компакт-диски[ред. | ред. код]

  • «40 PIOSENEK — HALINA KUNICKA — ŚWIAT NIE JEST TAKI ZŁY»

Продюсер: «Muza 2CD PNCD1256A/B» — 2009

  • CD1

Od nocy do nocy / Ach z tym by mi było prześlicznie / Marionetka / Lato czeka / Moja piosenka / Ballada o dobrej żonie / Co z nami bedzie po happy endzie / Piosenka z Bedekera / Czumbalalajka / Porzuceni narzeczeni / Tango dla najlepszych gości / Tarantella na niedziele / Jak kochać to kochać / Nigdy razem / Niech no tylko zakwitną jabłonie / Szkoda tych słów / Orkiestry dęte / Białe Zakopane / Zapomnisz kiedyś że to ja / Gwiazda miłości

  • CD2

Moje serce jest wolne / Nikomu nie żal pięknych kobiet / Spóźniłam się na mój ślub / Pan Marcin śpi / Obudź się, serce moje / Uchroń mnie, Panie / Piosenka o Wicie Stwoszu / Mamo wyjdę przed dom / W innym lesie w innym sadzie / Synek jedzie na koniu drewnianym / Nie przechodźmy na czas letni / Dwanaście godzin z życia kobiety / Oj rzucić to wszystko / Fransoi Villon / Wiatr kołysze gałązkami / Ja w pierwszej dorosłej sukience / Czas małżeńskiej niepogody / Panienki z bardzo dobrych domów / Co się nażyłam / Co się stało z moją klasą

Хіти[ред. | ред. код]

  • Ach, kim jest ta pani 1974 — «Ах, хто ця пані»
  • Ballada o dobrej żonie 1974 — «Балада про добру дружину»
  • Co się stało z naszą klasą 1983 — «Що сталося з нашим класом»
  • Czekaj mnie, wypatruj mnie 1974 — «Чекай мене, виглядай мене»
  • Cztery pory roku 1973 — «Чотири пори року»
  • Czumbalalajka 1970 — «Джумбалалайка»
  • Francois Villon 1972 — «Франсуа Війон»
  • Gwiazda miłości 1970 — «Зірка кохання»
  • Jak kochać to kochać 1988 — «Як кохати, то кохати»
  • Lato, lato, lato czeka … 1960 — «Літо, літо чекає»
  • Marionetka 1967 — «Маріонетка»
  • Moja piosenka 1967 — «Моя пісенька»
  • Niech no tylko zakwitną jabłonie 1967 — «Хай-но тільки зацвітуть яблуні»
  • Niepokój do wynajęcia 1977 — «Винаймається неспокій»
  • Nikomu nie żal pięknych kobiet 1971 — «Нікому не жаль гарних жінок»
  • Od nocy do nocy, na motywie filmu Noce i dnie — «Від ночі до ночі» (за мотивом фільму "Ночі і дні)
  • Orkiestry dęte 1970 — «Духові оркестри»
  • Pan Marcin śpi 1978 — «Пан Марцін спить»
  • Panienki z bardzo dobrych domów 1967 — «Панянки з дуже порядних родин»
  • Spóźniłam się na mój ślub 1978 — «Я запізнилася на свій шлюб»
  • W innym lesie, w innym sadzie 1973 — «В іншому лісі, в іншому саду»
  • Wiatr kołysze gałązkami 1970 — «Вітер колише галузками»
  • Z Cyganką ślubu nie bierzcie 1969 — «Не беріть з циганкою шлюбу»
  • Zabłyśnie dzień 1988 — «Заясніє день»
  • Zapomnisz kiedyś, że to ja 1971 — «Колись забудеш, що це я»

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • Озвучення пісень «Людина на людину» і «Біле танго» відповідно у телефільмі «Легкі на підмову дівчата» (1972) і у телесеріалі «Біле танго» (1981)
  • Епізодична роль співачки у фільмі «Лунатики» (1960)
  • Роль самої себе у музичному відеофільмі «Галина Куніцька вчора і сьогодні» (1988)
  • Роль самої себе у телесеріалі «Твоє обличчя звучить знайомо» (2019, 12-та серія)

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Pierwszego ojca znałam tylko z fotografii». Сайт Se.pl. Прочитано 28.04.2016. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 квітня 2016.
  2. Kamila Drecka: Halina Kunicka. Świat nie jest taki zły. Kraków: Wydawnictwo Otwarte, 2015, ss. 9, 11, 13. ISBN 978-83-7515-299-9. 
  3. Kamila Drecka (20 października 2012). Otworzyłam się na życie. tvp.info. Процитовано 9 marca 2015.
  4. Halina Kunicka. Notacje. ninateka.pl. Процитовано 9 marca 2015.
  5. Wolałam śpiewać, niż bronić ludzi. se.pl. 12 lutego 2015. Процитовано 09.03.2015.
  6. Офіційний сайт Галини Куніцької. Прочитано 28.04.2016. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.
  7. Біографія Галини Куніцької на сайті Radio RMF. Прочитано 28.04.2016. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 28 квітня 2016.
  8. «Internetowy system aktów prawnych». Прочитано 28.04.2016. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 28 квітня 2016.
  9. «Halina Kunicka». Сайт Otwarte.eu. Прочитано 28.04.2016. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 квітня 2016.
  10. Medal Zasłużony Kulturze - Gloria Artis. www.mkidn.gov.pl. Процитовано 21.06.2020.