Галицьке повстання (1170)
Галицьке повстання 1170 року повстання бояр та городян міста Галича проти князя Ярослава Володимировича Осмомисла, який вигнав законну дружину Ольгу Юріївну та жив з своєю коханкою Анастасією Чарг (Настаською).
Князь Ярослав Володимирович не мав щастя в родинному житті. Коханкою князя була Анастасія з боярського роду Чагрів. Він прижив від неї сина-бастарда, Олега. Його законна дружина — Ольга (дочка Юрія Долгорукого) — втекла з сином Володимиром до Польщі.
У зв'язку з цим 1170 року бояри підняли повстання в Галичі, до якого приєдналися невдоволені князем та його урядовцями люди. Сталася нечувана на Русі річ: бояри схопили Ярослава і ув'язнили у його власному палаці. Анастасію спалили на міській площі. «А князя водили до хреста, — підсумовує події київський літописець, — щоб йому мати княгиню по-справжньому. І так все владналося».
Ярослав змушений був покоритися боярам.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Котляр М. Ф. Галицькі повстання (1145, 1170, 1189) [Архівовано 13 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 33. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.