Галичиця
| Галичиця | ||||
| Галичиця. Вигляд з монастиря "Святого Наума" | ||||
|
40°56′30″ пн. ш. 20°48′23″ сх. д. / 40.941666666667° пн. ш. 20.806388888889° сх. д.G O | ||||
| Країна |
| |||
|---|---|---|---|---|
| Система | Пінд, Галичиця, Македонія | |||
| Тип |
гірський хребет | |||
| Висота | 2254 м | |||
| Площа |
227 км² | |||
| Перше сходження | Невідомо | |||
| Мапа Македонії | ||||
![]() | ||||
|
| ||||
Галичиця (мак. Галичица, алб. Mali i Thatë) — гори на південному заході Північної Македонії і східної Албанії, що піднімаються, як гірський хребет між озерами Охрид і Преспа. Завдяки своїм природним характеристикам, в 1958 році, 22,750 гектарів македонської частини Галичиці, були оголошені національним парком Галичиця[1].
На березі Охридського озера знаходиться монастир Святого Наума.
Галичиця довжиною 35 км і простягається в північно-південному напрямку. Найвищі піки Магаро (2254 м), Лако Сігноп (1984 м) і Гога (1737 м) та пік Баба можна побачити одночасно з двох озер.
Складається система з мезозойського вапняку товщиною 500—550 м на основі палеозойських метаморфічних силікатів[2] (кристалічні сланці).
Галичиця має дуже багату флору і фауну. Деякі види водяться на всій території Республіки Північної Македонії, в той час як інші є місцевими видами.
Відповідно до опису національного парку[1], тут багатоі різних видів рослин. У комплексі їх існує 37, 20 з яких є лісовими і 12 є локальними ендеміками.
Тваринний світ представлений 1 644 видами метеликів, 30 видами амфібій і рептилій, 266 видами птахів і 51 видами ссавців. Різноманітність метеликів дуже висока для такої невеликої площі, а кількість видів птахів і ссавців, становить відповідно 84 % і 62 % всіх видів на всій території Республіки Північна Македонія.
- Вид на Галичицю з південної частини Охридського озера
- Галичиця весною
- Вид на Галичицю з північної частини Охридського озера
- Вид з Галичиці
- Гори Галичиці
- Галичиця влітку
- Вид на Галичицю з південної частини Охридського озера
- Найвищий пік, Магаро (2255 m)
- 1 2 Національний парк Галичиця[недоступне посилання з липня 2019] (мак.)
- ↑ Формування[недоступне посилання з липня 2019] (мак.)
- Евгений Динчев, Петър Атанасов, Високите планини на Република Македония, Пътеводител, София, 1998. (болг.)
- Національний Парк Галичиця[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
- Офіційний сайт Елшані [Архівовано 30 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)


