Галичиця
| Галичиця | ||||
 | ||||
|
40°56′30″ пн. ш. 20°48′23″ сх. д. / 40.94166666669477195° пн. ш. 20.80638888891677851° сх. д.Координати: 40°56′30″ пн. ш. 20°48′23″ сх. д. / 40.94166666669477195° пн. ш. 20.80638888891677851° сх. д. | ||||
| Країна |
 Північна Македонія | |||
|---|---|---|---|---|
| Система | Пінд, Галичиця, Македонія | |||
| Тип | гірський хребет | |||
| Висота | 2254 м | |||
| Площа | 227 км² | |||
| Перше сходження | Невідомо | |||
 | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
  Галичиця Галичиця (Албанія) | ||||
 | ||||
 Галичиця у Вікісховищі | ||||
Галичиця (мак. Галичица, алб. Mali i Thatë) — гори на південному заході Північної Македонії і східної Албанії, що піднімаються, як гірський хребет між озерами Охрид і Преспа. Завдяки своїм природним характеристикам, в 1958 році, 22,750 гектарів македонської частини Галичиці, були оголошені національним парком Галичиця[1].
На березі Охридського озера знаходиться монастир Святого Наума.
Географія[ред. | ред. код]
Галичиця довжиною 35 км і простягається в північно-південному напрямку. Найвищі піки Магаро (2254 м), Лако Сігноп (1984 м) і Гога (1737 м) та пік Баба можна побачити одночасно з двох озер.
Складається система з мезозойського вапняку товщиною 500—550 м на основі палеозойських метаморфічних силікатів[2] (кристалічні сланці).
Біорізноманіття[ред. | ред. код]
Галичиця має дуже багату флору і фауну. Деякі види водяться на всій території Республіки Північної Македонії, в той час як інші є місцевими видами.
Відповідно до опису національного парку[1], тут багатоі різних видів рослин. У комплексі їх існує 37, 20 з яких є лісовими і 12 є локальними ендеміками.
Тваринний світ представлений 1 644 видами метеликів, 30 видами амфібій і рептилій, 266 видами птахів і 51 видами ссавців. Різноманітність метеликів дуже висока для такої невеликої площі, а кількість видів птахів і ссавців, становить відповідно 84 % і 62 % всіх видів на всій території Республіки Північна Македонія.
Галерея[ред. | ред. код]
Вид на Галичицю з південної частини Охридського озера
Галичиця весною
Вид на Галичицю з північної частини Охридського озера
Вид з Галичиці
Гори Галичиці
Галичиця влітку
Вид на Галичицю з південної частини Охридського озера
Найвищий пік, Магаро (2255 m)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Національний парк Галичиця[недоступне посилання з липня 2019] (мак.)
- ↑ Формування[недоступне посилання з липня 2019] (мак.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Евгений Динчев, Петър Атанасов, Високите планини на Република Македония, Пътеводител, София, 1998. (болг.)
- Національний Парк Галичиця[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіціний сайт Елшані (англ.)