Гало-ефект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гало-ефект (ефект ореолу; halo effect, від англ. halo — ореол, сяйво і лат. effectus — дія, результат) — результат дії загального враження про що-небудь (явище, людину, речі) на сприйняття його деяких особливостей. Прикладом може служити враження, що у людей з привабливою зовнішністю великі розумові здібності.

Едвард Лі Торндайк першим навів експериментальні докази гало-ефекту. Він дає феномену цю назву у своїй 1920 статті «A Constant Error in Psychological Ratings».[1]

В управлінні персоналом гало-ефект є джерелом помилок в оцінці особи, коли спостерігач користується лише першим враженням або рисою, що запам'ятовується, в оцінці індивідуальності.

Ефект ореолу у сфері бізнес-аналізу описаний Філом Розенцвейгом в однойменній книзі (The Halo Effect: and the Eight Other Business Delusions That Deceive Managers ISBN 978-0-7432-9125-5, 2007 рік).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Abikoff, H; Courtney, M; Pelham, WE; Koplewicz, HS (1993). Teachers' Ratings of Disruptive Behaviors: The Influence of Halo Effects. Journal of Abnormal Child Psychology 21 (5): 519–33. PMID 8294651. doi:10.1007/BF00916317. .
  • Dermer, M; Thiel, DL (1975). When beauty may fail. Journal of Personality and Social Psychology 31 (6): 1168–76. doi:10.1037/h0077085. .
  • Dion, K; Berscheid, E; Walster, E (1972). What is beautiful is good. Journal of Personality and Social Psychology 24 (3): 285–90. PMID 4655540. doi:10.1037/h0033731. .
  • Efran, M. G. (1974). The Effect of Physical Appearance on the Judgment of Guilt, Interpersonal Attraction, and Severity of Recommended Punishment in Simulated Jury Task. Journal of Research in Personality 8: 45–54. doi:10.1016/0092-6566(74)90044-0. .
  • Forgas, Joseph P. (2011). She just doesn't look like a philosopher…? Affective influences on the halo effect in impression formation. European Journal of Social Psychology 41 (7): 812–817. doi:10.1002/ejsp.842. .
  • Foster, Glen; Ysseldyke, James (1976). Expectancy and Halo Effects as a Result of Artificially Induced Teacher Bias. Contemporary Educational Psychology 1 (1): 37–45. doi:10.1016/0361-476X(76)90005-9. .
  • Kaplan, Robert M. (1978). Is Beauty Talent? Sex Interaction in the Attractiveness Halo Effect. Sex Roles 4 (2): 195–204. doi:10.1007/BF00287500. .
  • Landy, D; Sigall, H (1974). Task Evaluation as a Function of the Performers' Physical Attractiveness. Journal of Personality and Social Psychology 29 (3): 299–304. doi:10.1037/h0036018. .
  • Monahan, F. (1941). Women in Crime. New York: Washburn. .
  • Moore, FR; Filippou, D; Perrett, D (2011). Intelligence and Attractiveness in the Face: Beyond the Attractiveness Halo Effect. Journal of Evolutionary Psychology 9 (3): 205–17. doi:10.1556/JEP.9.2011.3.2. .
  • Murphy, Kevin R; Jako, Robert A; Anhalt, Rebecca L (1993). Nature and consequences of halo error: A critical analysis. Journal of Applied Psychology 78 (2): 218–25. doi:10.1037/0021-9010.78.2.218. .
  • Palmer, CL; Peterson, RD (2012). Beauty and the Pollster: The Impact of Halo Effects on Perceptions of Political Knowledge and Sophistication. Midwest Political Science Association. .
  • Thorndike, EL (1920). A constant error in psychological ratings. Journal of Applied Psychology 4 (1): 25–29. doi:10.1037/h0071663. .
  • Verhulst, Brad; Lodge, M; Lavine, H (2010). The Attractiveness Halo: Why Some Candidates are Perceived More Favorably than Others. Journal of Nonverbal Behavior 34 (2): 1–2. doi:10.1007/s10919-009-0084-z. .
  • Kanazawa, S; Kovarb, J (May 2004). Why beautiful people are more intelligent. Intelligence 32 (3): 227–243. doi:10.1016/j.intell.2004.03.003. .

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Thorndike, EL (1920). A constant error in psychological ratings. Journal of Applied Psychology 4 (1): 25–29. doi:10.1037/h0071663. .