Гало-ефект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гало-ефект (ефект ореолу; halo effect, від англ. halo — ореол, сяйво і лат. effectus — дія, результат) — це когнітивне упередження, внаслідок якого людина складає поверхневе та поспішне судження про що-небудь (явище, людину, речі), взявши за основу перше враження. Ефект ореолу — це «назва явища, при якому оцінювачі схильні піддаватися впливу своїх попередніх суджень щодо продуктивності чи особистості».[1]

Офіційно термін ввів Едвард Лі Торндайк. Він дав назву цьому феномену у своїй 1920 статті «A Constant Error in Psychological Ratings».[2]Спрощений приклад ефекту ореолу — це коли людина, помічаючи, що особа на фотографії приваблива, доглянута та правильно одягнена, припускає, використовуючи евристичне мислення , що сфоторгафована особа є ​​хорошою на основі правил соціальної концепції цієї особистості.[3][4]Ця постійна помилка в судженнях відображає уподобання, упередження , ідеологію , та соціальне сприйняття особистості.[5][4][6][7][8]

Передумови виникнення[ред. | ред. код]

  • Відсутність достатньої кількості інформації. Людям тяжко зробити оцінку об'єкту, не маючи для цього певного "багажу" інформації та фактів.
  • Поспіх. Щоб розібратися що до чого, потрібен час, а коли його мало, людський мозок хапається за "соломинку" та формує поспішні судження.
  • Перенавантаження інформацією. Коли людський мозок перевантажений, він намагається не збільшувати кількість засвоюваної інформації, тому намагається , як найскоріше, сформувати поверхневе враження.
  • Яскраво виражені риси об'єкту. Якщо об'єкт має дуже яскраві риси, то мозку буває складно абстрагуватися від однієї (чи кількох) домінуючої риси. Таким чином, ми обираємо невірний шлях для створення враження.
  • Мала значимість об'єкту. Якщо об'єкт спостереження не несе великої значимості для людини, то вона не буде напружуватися і складати деталізоване враження про нього.
  • Стереотипи сприйняття. Люди знаходяться під опосередкованим впливом соціальних стереотипів. Наприклад, прийнято вважати, що людина в окулярах - розумна.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше гало-ефект був ідентифікований в 1907 році американським психологом Фредеріком Л. Уеллсом (1884 - 1964).[9]Однак офійіно ефект орела був визнаний лише у 1920 році, завдяки емпіричним доказам, наданим психологом Едвардом Торндайком (1874 - 1949). [9]Едвард Торндайк був першим, хто сказав, що ефект ореолу — це специфічне когнітивне упередження, при якому один аспект особи, бренду, продукту чи установи впливає на думки або судження інших аспектів або вимірів сутності.  Торндайк, ранній біхевіорист, зробив важливий внесок у вивчення психології навчання. Він дав назву цьому феномену у своїй статті 1920 року «Постійна помилка в психологічних оцінках». У «Постійній помилці» Торндайк вирішив повторити дослідження в надії зафіксувати упередження, яке, на його думку, було присутнім у цих рейтингах. Подальші дослідники досліджували її у зв'язку з привабливістю та її впливом на судову та освітню системи.  Торндайк спочатку ввів термін, що стосувався лише людей; однак його використання було значно розширено, особливо в області маркетингу.[10]

Докази[ред. | ред. код]

У «Постійній помилці в психологічному рейтингу» Торндайк попросив двох командирів оцінити своїх солдатів з точки зору фізичних якостей (охайність, голос, статура , витривалість та енергія), інтелекту, лідерських навичок та особистих якостей (в т.ч. надійність, лояльність, відповідальність, безкорисливість і співпраця).  У дослідженні Торндайка привабливість відіграє важливу роль у тому, як люди схильні розглядати людину, наприклад, якщо вона дружелюбна чи ні, на основі її зовнішнього вигляду. Його метою було побачити, як оцінки однієї характеристики впливають на інші характеристики.

Дослідження Торндайка показало, що у відповідях командирів була занадто велика кореляція . У своєму огляді він заявив: «Співвідношення занадто високі та надто рівні. Наприклад, результати однієї з особливих якостей офіцера часто запускали тенденцію в рейтингових результатах. Якби офіцер мав особливий «негативний» атрибут, наданий командиру, він корелював би з іншими результатами цього солдата.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Abikoff, H; Courtney, M; Pelham, WE; Koplewicz, HS (1993). Teachers' Ratings of Disruptive Behaviors: The Influence of Halo Effects. Journal of Abnormal Child Psychology 21 (5): 519–33. PMID 8294651. doi:10.1007/BF00916317. .
  • Dermer, M; Thiel, DL (1975). When beauty may fail. Journal of Personality and Social Psychology 31 (6): 1168–76. doi:10.1037/h0077085. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 3 січня 2017. .
  • Dion, K; Berscheid, E; Walster, E (1972). What is beautiful is good. Journal of Personality and Social Psychology 24 (3): 285–90. PMID 4655540. doi:10.1037/h0033731. .
  • Efran, M. G. (1974). The Effect of Physical Appearance on the Judgment of Guilt, Interpersonal Attraction, and Severity of Recommended Punishment in Simulated Jury Task. Journal of Research in Personality 8: 45–54. doi:10.1016/0092-6566(74)90044-0. .
  • Forgas, Joseph P. (2011). She just doesn't look like a philosopher…? Affective influences on the halo effect in impression formation. European Journal of Social Psychology 41 (7): 812–817. doi:10.1002/ejsp.842. .
  • Foster, Glen; Ysseldyke, James (1976). Expectancy and Halo Effects as a Result of Artificially Induced Teacher Bias. Contemporary Educational Psychology 1 (1): 37–45. doi:10.1016/0361-476X(76)90005-9. .
  • Kaplan, Robert M. (1978). Is Beauty Talent? Sex Interaction in the Attractiveness Halo Effect. Sex Roles 4 (2): 195–204. doi:10.1007/BF00287500. .
  • Landy, D; Sigall, H (1974). Task Evaluation as a Function of the Performers' Physical Attractiveness. Journal of Personality and Social Psychology 29 (3): 299–304. doi:10.1037/h0036018. .
  • Monahan, F. (1941). Women in Crime. New York: Washburn. .
  • Moore, FR; Filippou, D; Perrett, D (2011). Intelligence and Attractiveness in the Face: Beyond the Attractiveness Halo Effect. Journal of Evolutionary Psychology 9 (3): 205–17. doi:10.1556/JEP.9.2011.3.2. .
  • Murphy, Kevin R; Jako, Robert A; Anhalt, Rebecca L (1993). Nature and consequences of halo error: A critical analysis. Journal of Applied Psychology 78 (2): 218–25. doi:10.1037/0021-9010.78.2.218. .
  • Palmer, CL; Peterson, RD (2012). Beauty and the Pollster: The Impact of Halo Effects on Perceptions of Political Knowledge and Sophistication. Midwest Political Science Association. .
  • Thorndike, EL (1920). A constant error in psychological ratings. Journal of Applied Psychology 4 (1): 25–29. doi:10.1037/h0071663. .
  • Verhulst, Brad; Lodge, M; Lavine, H (2010). The Attractiveness Halo: Why Some Candidates are Perceived More Favorably than Others. Journal of Nonverbal Behavior 34 (2): 1–2. doi:10.1007/s10919-009-0084-z. .
  • Kanazawa, S; Kovarb, J (May 2004). Why beautiful people are more intelligent. Intelligence 32 (3): 227–243. doi:10.1016/j.intell.2004.03.003. .

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bethel, Ann; Knapp, T (2010). Halo effect. Dictionary of Nursing and Research. 
  2. Thorndike, EL (1920). A constant error in psychological ratings. Journal of Applied Psychology 4 (1): 25–29. doi:10.1037/h0071663. .
  3. Nisbett, Richard E.; Wilson, Timothy D. (1977). The halo effect: Evidence for unconscious alteration of judgments.. Journal of Personality and Social Psychology (англ.) 35 (4). с. 250–256. ISSN 0022-3514. doi:10.1037/0022-3514.35.4.250. Процитовано 10 квітня 2022. 
  4. а б Gibson, Jeremy L.; Gore, Jonathan S. (2016-12). Is He a Hero or a Weirdo? How Norm Violations Influence the Halo Effect. Gender Issues (англ.) 33 (4). с. 299–310. ISSN 1098-092X. doi:10.1007/s12147-016-9173-6. Процитовано 10 квітня 2022. 
  5. Lachman, Sheldon J.; Bass, Alan R. (1985-11). A Direct Study of Halo Effect. The Journal of Psychology (англ.) 119 (6). с. 535–540. ISSN 0022-3980. doi:10.1080/00223980.1985.9915460. Процитовано 10 квітня 2022. 
  6. Wade, T. Joel; DiMaria, Cristina (1 May 2003). "Weight Halo Effects: Individual Differences in Perceived Life Success as a Function of Women's Race and Weight". Sex Roles. 48 (9): 461–465. doi:10.1023/A:1023582629538. S2CID 141143275
  7. Greenwald, Anthony G.; Banaji, Mahzarin R. (1995). "Implicit social cognition: Attitudes, self-esteem, and stereotypes". Psychological Review. 102 (1): 4–27. doi:10.1037/0033-295x.102.1.4. PMID 7878162
  8. Levy, Leon H.; Dugan, Robert D. (July 1960). "A constant error approach to the study of dimensions of social perception". The Journal of Abnormal and Social Psychology. 61 (1): 21–24. doi:10.1037/h0042208. PMID 14416418
  9. а б Guha, Martin (1 грудня 2006). Elsevier's Dictionary of Psychological Theories. Reference Reviews (англ.) 20 (8). с. 10–11. ISSN 0950-4125. doi:10.1108/09504120610709402. Процитовано 10 квітня 2022. 
  10. Thorndike, E.L. (1920). A constant error in psychological ratings.. Journal of Applied Psychology (англ.) 4 (1). с. 25–29. ISSN 0021-9010. doi:10.1037/h0071663. Процитовано 10 квітня 2022.