Галькун Тетяна Дмитрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галькун Тетяна Дмитрівна
Народження 26 січня 1947(1947-01-26) (77 років)
Ропотуха
Країна  СРСР
 Україна
Жанр натюрморт, пейзаж і портрет
Навчання Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка (1966) і Київський державний художній інститут (1972)
Діяльність художниця, вчителька
Вчитель Голембієвська Тетяна Миколаївна, Костецький Володимир Миколайович і Шаталін Віктор Васильович
Працівник Волинський національний університет імені Лесі Українки
Член Спілка радянських художників України
У шлюбі з Якубюк Анатолій Миколайович
Нагороди
Народний художник України Заслужений художник України

Тетяна Дмитрівна Гальку́н (нар. 26 січня 1947, Ропотуха — пом. 28 лютого 2024) — українська художниця і педагог; член Спілки радянських художників України з 1980 року. Заслужений художник України з 1994 року[1]; народний художник України з 2004 року. Дружина журналіста Анатолія Якубюка.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 26 січня 1947 року в селі Ропотуха (нині Уманський район Черкаської області, Україна). Упродовж 1961—1966 років навчалася в Республіканській середній художній школі імені Тараса Шевченка у Києві; у 1966—1972 роках — у Київському художньому інституті, де її викладачами були зокрема Тетяна Голембієвська, Володимир Костецький, Віктор Шаталін.

Протягом 1972—1993 років працювала на Волинському художньо-виробничому комбінаті; з 1993 року — старший викладач, з 1999 року — доцент, з 2004 року — завідувач кафедри образотворчого мистецтва Волинського університету у Луцьку, професор. Заснувала в Луцьку власну школу живопису. Жила у Луцьку, в будинку на вулиці Лесі Українки, № 42, квартира № 3[1].

Померла 28 лютого 2024 року[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Працювала в галузі станкового живопису, створювала пейзажі, натюрморти, портрети. Серед робіт:

  • «Квіти на вікні» (1969);
  • «У рідній хаті» (1973);
  • «Під мирним небом» (1979);
  • «Радісна пора» (1979);
  • «Дзвіночки» (1980);
  • «Серпневі дні» (1982);
  • «Подих весни» (1982);
  • «Дівчата колгоспних ланів» (1984);
  • «Трави мирних ланів» (1984);
  • «Підпаски» (1985);
  • «Після Чорнобиля» (1991);
  • «Спогади про дитинство» (1996);
  • «Калина» (1999);
портрети
  • «Анатолій Якубюк» (1995);
  • «Актриса Ю. Максименко» (1996);
  • «А. Ощепков» (1996);
  • «Фундаторка Києво-Могилянської академії Галшка Гулевич» (1997);
інше
  • цикл тематичних картин і пейзажів «Стежинками Лесі Українки» (1989—1993);
  • серія натюрмортів «Щезаюче Полісся» (1988—2005).

У 2004—2007 роках 10 картин намалювала в Тернопільській області, коли відтворювала мандрівку Тараса Шевченка Волинню, зокрема в пейзажах зобразила історичні пам'ятки міст Почаєва, Кременця та інших населених пунктів.

Брала участь в обласних, республіканських, зарубіжних художнвх виставках з 1972 року, зокрема:

  • республіканська художня виставка «Квітуча Україна» (1972, Київ);
  • виставка «На варті Батьківщини» (1973);
  • «Виставка творів художників західних областей України» (1980, Москва);
  • Всеукраїнська трієнале живопису (1998, Київ).

Персональні виставки відбулися у Луцьку у 1977, 1985, 1996—1998, 2002, 2004 роках, Бересті у 1987 році, Володимирі-Волинському у 1989 році, у польських містах Холмі у (1979, 1987, 1990, 1992 роках, Замості у 1987 році, Любліні у 2005 році.

Окремі роботи художниці зберігаються у Штаб-квартирі ЮНЕСКО; у Любліні засновано галерею її творів.

Авторка:

  • методичних посібників «Основи живопису» та «Основи кольорознавства» (обидва — 1999);
  • навчального посібника для вишів «Натюрморт»;
  • монографії «Натюрморт: Історія, теорія і практика» (2005, у співавторстві з Анатолієм Якубюком);
  • альбому-каталогу творів живопису «На рідній землі».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Галькун Тетяна Дмитрівна / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 47.
  2. Відійшла у вічність відома художниця з Волині Тетяна Галькун. ВолиньPost (англ.). Процитовано 28 лютого 2024.

Література[ред. | ред. код]