Гальштатська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Історія Австрії
Austria Bundesadler.svg
Гальштатська культура
Доісторична Австрія
Римські провінції
(Норік • Реція)
Карантанія
Східна марка
Герцогство Австрія
Ерцгерцогство Австрія
Священна Римська імперія
(Габсбурзька монархія)
Австрійська імперія
Австро-Угорщина
(Цислейтанія)
Перша Австрійська Республіка
Аншлюс
Окупація Австрії союзниками
Австрійська Республіка

Портал «Австрія»

Гальшта́тська культу́ра — археологічна культура племен південної частини Середньої Європи в період ранньої залізної доби (приблизно Х-V ст. до н. е.)[1]. Названа за могильником, розташованим біля м. Гальштат (Хальштатт, Hallstatt, південно-західна Австрія)[1].

Можна виділити дві основні області поширення Гальштатської культури:

Гальштатська культура відома також

В етнічному відношенні гальштатська культура вважається культурою різних народів:

Основне заняття носіїв носіїв цієї культури — мотичне землеробство (в середині 1-го тисячоліття до н. е. стало орним) і скотарство. Займалися і гончарством, видобуванням солі, міді й заліза, торгівлею. Для них найбільш характерними були слабо укріплені поселення. Відомі й пальові поселення. Житла були наземні й напівземлянкові. У племен цієї культури відбувався розклад патріархально-родових відносин і перехід до класового суспільства. На теренах України речі, характерні для Гальштатської культури трапляються в пам'ятках 10-5 ст. до н. е. (Михалківський скарб, Магала та ін.).

Для кожного з цих локальних типів Гальштатської культури характерні особливі форми поховального обряду. Перехід від бронзи до заліза відбувався поступово, причому на початковій стадії Гальштатської культури (900—700 до Р. Х.) мало місце співіснування бронзових і залізних знарядь при усе більшій перевазі останніх. У господарстві усе більшого значення набувало землеробство. Розповсюдився плуг. У суспільних відносинах відбувалися розпад роду і перехід до відносин класового суспільства. Житла Гальштатської культури — дерев'яні стовпові будинки, а також напівземлянки і пальові будівлі. Найбільш розповсюджений тип поселення — слабко укріплене село з правильним плануванням вулиць. Добре досліджені соляні шахти, мідні рудники, залізоплавильні майстерні і кузні.

Характерні речі: бронзові і залізні мечі з руків'ям у вигляді дзвіночка або у вигляді дуги, зверненої нагору (т.зв. антена), кинджали, сокирки, ножі, залізні і мідні наконечники списів, бронзові конічні шоломи з широкими плоскими полями і з гребенями, панцири з окремих бронзових пластинок, що нашивалися на шкіру, різноманітної форми бронзові посудини, особливого типу фібули, ліпна кераміка, намиста із непрозорого скла, жовті с синіми вічками. Мистецтво племен Гальштатської культури було переважно прикладним й орнаментальним і тяжіло до мальовничості, розкоші, достаткового декору; різноманітні прикраси з бронзи, золота, скла, кості, фібули з фігурками звірів, бронзові поясні бляхи з вибитим візерунком, керамічні посудини — жовті або червоні, з поліхромним, урізним або штампованим геометричним орнаментом.

З'явилося й образотворче мистецтво: надгробні стели, статуетки з глини і бронзи, що прикрашали посудини або складали композицію (бронзова колісниця зі Штретвега в Австрії зі сценою жертвоприносини, 800—600 до Р. Х.); гравіровані або тиснені фризи на глиняних посудинах, поясах і цебрах (сітулах) зображують бенкети, свята, воїнів і хліборобів, ходи людей або звірів, двобої, сцени війни і полювання, релігійні ритуали. Поховання Гальштатської культури свідчать про значне соціальне розшарування і виділення племінної знаті.

Гальштатська культура поступово змінювалася в західних районах латенською культурою.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Гальштатська культура — Культурологічний словник
  2. Гальштатская культура, сайт «База знаний» (рос.)
  3. Словник-довідник з археології / Під ред. Н. О. Гаврилюк. — К., 1996

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]