Галілео Ферраріс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галілео Ферраріс
Galileo Ferraris.jpg
Народився 30 жовтня 1847(1847-10-30)[1][2]
Ліворно-Феррарис, Провінція Верчеллі, П'ємонт, Італія
Помер 7 лютого 1897(1897-02-07)[1][2][…] (49 років)
Турин, Італія[4]
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Діяльність фізик, інженер, винахідник, політик
Alma mater Туринський університет
Володіє мовами італійська[1]
Членство Леопольдина, Національна академія наук Італії[d] і Академія наук Турина[d]
Посада senator of the Kingdom of Italy[d]
Сторінка в Інтернеті notes9.senato.it/Web/senregno.NSF/ed2182d507919709c12571140059a266/c148da71d428ca1c4125646f005bad61?OpenDocument

Галіле́о Ферра́ріс (італ. Galileo Ferraris; 31 жовтня 1847, Ліворно — 7 лютого 1897) — італійський фізик та інженер-електрик, відомий в основному завдяки відкриттю обертового магнітного поля, на принципі роботи якого працює асинхронний двигун.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився в Ліворно. Феррарі отримав ступінь бакалавра в галузі інженерних наук і став помічником технічної фізики італійського промислового музею. Феррарі виявив обертове магнітне поле в 1885 році. Експериментував з різними типами асинхронних електродвигунів. У 1888 році Феррарі опублікував свої дослідження Королівській академії наук в Турині (пізніше, в тому ж році Тесла одержав патент за відкриття явища обертального магнітного поля).

Ці відкриття стали основою для створення індукційних двигунів і відкрили шлях індукційним лічильникам.

У 1889 році Феррарі працював в школі електротехніки (перша школа такого роду в Італії). У 1896 році вступив у Італійську електротехнічну Асоціацію і став першим національним президентом цієї організації.

Див. також[ред. | ред. код]

Друга промислова революція

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]