Галілео Ферраріс
| Галілео Ферраріс | |
|---|---|
 | |
| Народився |
30 жовтня 1847[1][2][…] Ліворно-Феррарис, Провінція Верчеллі, П'ємонт, Італія[4] або Італія[5] |
| Помер |
7 лютого 1897[1][2][…] (49 років) Турин, Італія[7][4] |
| Поховання | Монументальний цвинтар в Туриніd |
| Країна |
.svg){kind=small} Королівство Італія |
| Діяльність | фізик, інженер, винахідник, політик, електротехнік |
| Alma mater | Туринський університет |
| Галузь | магнітне поле[5] і електротехніка[5] |
| Посада | сенатор Королівства Італіїd |
| Членство | Леопольдина, Національна академія наук Італіїd і Туринська академія наук[4] |
 Галілео Ферраріс у Вікісховищі | |
Галіле́о Ферра́ріс (італ. Galileo Ferraris; 30 жовтня 1847, Ліворно-Феррарис — 7 лютого 1897) — італійський фізик та інженер-електрик, відомий в основному завдяки відкриттю обертового магнітного поля, на принципі роботи якого працює асинхронний двигун.
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народився в місті Ліворно-Феррарис. Феррарі отримав ступінь бакалавра в галузі інженерних наук і став помічником технічної фізики італійського промислового музею. Феррарі виявив обертове магнітне поле в 1885 році. Експериментував з різними типами асинхронних електродвигунів. У 1888 році Феррарі опублікував свої дослідження Королівській академії наук в Турині (пізніше, в тому ж році Тесла одержав патент за відкриття явища обертального магнітного поля).
Ці відкриття стали основою для створення індукційних двигунів і відкрили шлях індукційним лічильникам.
У 1889 році Феррарі працював в школі електротехніки (перша школа такого роду в Італії). У 1896 році вступив у Італійську електротехнічну Асоціацію і став першим національним президентом цієї організації.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Lerda F. Dizionario Biografico degli Italiani — 1996. — Vol. 46.
- ↑ http://www.treccani.it/enciclopedia/galileo-ferraris_(Enciclopedia-Italiana)/
- ↑ а б в www.accademiadellescienze.it
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Феррарис Галилео / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Посилання[ред. | ред. код]
- Katz, Eugenii, «Galileo Ferraris». Biosensors & Bioelectronics.
- Istituto Elettrotecnico Nazionale Galileo Ferraris (IEN) — Official web site (English)
|
|
Це незавершена стаття про італійського науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |