Гамалія Михайло Леонтійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гамалія Михайло Леонтійович
Народився 1749
Круподеринці, Оржицький район, Україна
Помер 1830
Тульська губернія, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність лікар
Alma mater Києво-Могилянська академія
Знання мов російська
Діти Q21092686?, Q4132954? і Q123053083?
Нагороди
Орден Святого Володимира IV ступеня

Гамалія Михайло Леонтійович (1749, село Круподеринці Яблунівської сотні Лубенського полку, тепер Оржицького району Полтавської області — 1830, місце смерті невідоме) — лікар, статський радник. Дід мікробіолога М. Ф. Гамалії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіту здобув у Києво-Могилянській академії, навчався також при Санкт-Петербурзькому та Московському генеральному сухопутному госпіталях.

Службу розпочав 1769 року. Працював військовим лікарем, згодом хірургом і акушером на Уралі.

1792 року — штаб-лікар у Пермі й Оханську, оператор Пермської лікарської управи.

Наприкінці життя — інспектор Гульської лікарської управи.

Мав чин статського радника.

Нагороджений орденом св. Володимира IV ст. (1827).

1792 року опублікував першу в Росії монографію про сибірку, яку тоді ж перекладено німецькою мовою.

Залишив цікаву рукописну спадщину.

Володів будинками в місті Тула, маєтками в с. Красовка та Малі Плоти Єфремівського повіту Тульської губернії.

Дружина Надія Федорівна (дошлюбне прізвище невідоме).

Посилання[ред. | ред. код]