Гамбург-Боргфельде
Гамбург-Боргфельде | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
53°33′17″ пн. ш. 10°02′04″ сх. д. / 53.55475° пн. ш. 10.034469444444° сх. д. | ||||
Країна | Німеччина[1] | |||
Адмінодиниця | Гамбург-Центр | |||
Площа | 0,9 квадратний кілометр | |||
Населення | 6773 осіб (31 грудня 2014) | |||
Поштовий індекс | 20535 і 20537 | |||
Телефонний код | 040 | |||
Карта | ||||
Гамбург-Боргфельде у Вікісховищі |
Боргфельде (нім. Borgfelde) — частина району Гамбург-Центр[2] німецького міста Гамбург. Одна з найменших частин Гамбурга з площею 0,9 квадратних кілометри.
Місцевість району перейшла у власність міщан у 1256 році від Шауенбургів[de] і протягом століть використовувалася переважно як пасовище для худоби[3]. Звідси походить і одна з версій про назву місця[4]. За іншою версією, назва походить від нижньонімецького «barg» або «borg», що означає «свиня», та давньонімецького слова «parch» або «paruch», тобто «свиняче поле».
У 1633 році у місцині відкрили джерело, яке протягом століть вважалося цілющим[3]. У 17 столітті територію було включено до зони міських укріплень, через що місцевість була спустошена[5]. У 1805 році до Боргфельде перенесли міську шибеницю та шкуродерню[6]. У 1831 році чисельність населення становила 360 осіб[7], у 1855 році в поселенні налічувалося 157 будинків[4]. Інтенсивна забудова місцевости розпочалася після оголошення її передмістям Гамбурга у 1871 році. Тоді ж знизилося сільськогосподарське використання території, натомість зросло житлове та комерційне. З 1867 по 1871 роки чисельність населення зросла з 2 011 до 2 859 осіб[8]. У наступні роки ріст будівництва продовжився — було збудовано пивоварню[9], притулок для нужденних з кімнатами для проживання та їдальнею[10], лікарню[11].
У 1894 році Боргфельде стало районом Гамбурга. У 1939 році в районі налічувалося близько 25 тисяч жителів. Під час Другої світової війни було знищено 95 % будівель району[7].
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ Anordnung über die Einteilung des Gebiets der Freien und Hansestadt Hamburg 1965-09-07 HmbGVBl. Teil II 1965, Amtlicher Anzeiger Nr. 181, S. 999 (нім.)
- ↑ а б Hermann Hinrichsen: Hamm + Borgfelde — Goldener Mittelstand in alter Zeit. Hans Christians Verlag, Hamburg 1979, ISBN 3-7672-0656-0, с. 32.(нім.)
- ↑ а б J. v. Schröder, H. Biernatzke: Topographie (…) des Gebiets der freien und Hanse-Städte Hamburg und Lübeck. Erster Band, Oldenburg (in Holstein) 1855, с. 279, verwenden Burgfelde als eigentlich Stadtteilnamen und nennen Borgfelde nur in Klammern(нім.)
- ↑ J.A. Günther: Versuch einer Geschichte der Hamburgischen Gesellschaft zur Beförderung der Künste und nützlichen Gewerbe. Hamburg 1790, с. 70.(нім.)
- ↑ Hamburg topographisch, politisch und historisch beschrieben. Hamburg 1811, S. 9; W. L. Meeder: Geschichte der freien und Hanse-Stadt Hamburg. Zweiter Theil, Hamburg, 1839, с. 403.(нім.)
- ↑ а б Borgfelde wie es früher war. www.abendblatt.de (нім.). 23 листопада 2013. Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ Statistik des Hamburgischen Staats. Heft IV., с. 80, Hamburg 1873.(нім.)
- ↑ Ronald Rossig (13 січня 2013). Eiskeller Borgfelde - Ein Baudenkmal soll verschwinden. www.unter-hamburg.de (нім.). Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ Hermann Joachim: Handbuch der Wohlthätigkeit in Hamburg. 1901, с. 100.(нім.)
- ↑ Hamburger Abendblatt. 21. Mai 2012.(нім.)