Гамлет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гамлет, принц Данський
Hamlet quarto 3rd.jpg
Оригінал The Tragicall Historie of Hamlet, Prince of Denmarke
Жанр трагедія
Автор Вільям Шекспір
Мова англійська
Написаний 15991601
Виданий 1603
Американський актор Едвін Бут у ролі принца Гамлета (1870, фотограф невідомий)

Гамлет, принц данський — трагедія Вільяма Шекспіра, відоміша просто як Гамлет, написана між 1599 та 1601 роками.

Дія цієї п'єси відбувається в Данії. У ній розповідається, як принц Гамлет здійснює помсту своєму дядькові королю Клавдію, убивці попереднього короля, Гамлетового батька, та нового чоловіка Гамлетової матері, королеви Гертруди. У п'єсі яскраво відтворено протікання справжнього й удаваного божевілля, яке проявляється то в глибокому смутку, то в шаленій люті. Серед її тем також зрада, помста, інцест і моральне падіння.

Незважаючи на значні зусилля істориків літератури, точний рік написання залишається досі спірним. До наших часів збереглися три ранні версії п'єси: вони відомі під назвами «Перше кватро» (Q1), «Друге кватро» (Q2) і «Перше фоліо» (F1). У кожному з них є рядки й навіть цілі сцени, яких немає у інших. При написанні Гамлета Шекспір, мабуть, опирався на легенду про Амлета, записану літописцем 13-го століття Саксоном Граматиком в «Діянні данів», а потім переказану вченим мужем 16-го століття Франсуа де Бельфорестом, а також, можливо, на втраченій п'єсі єлизаветинської доби, відомій у наші дні як «Ур-Гамлет».

Зважаючи на складну композицію п'єси й глибину характерів, Гамлета можна аналізувати, тлумачити й обговорювати з різних точок зору. Наприклад, сучасників впродовж багатьох століть дивувало вагання Гамлета в питанні про вбивство дядька. Одні вбачали в цьому засіб продовження дії, інші розцінювали його як результат тиску складних філософських і етичних проблем, які оточують холоднокровне вбивство, прораховану помсту і марні бажання. Ближче до наших днів критики-психоаналітики перейнялися підсвідомими бажаннями Гамлета, а критики-феміністи — переоцінкою й реабілітацією персонажів Офелії та Гертруди.

Дійові особи[ред.ред. код]

  • Гамлет — син попереднього й небіж нинішнього короля
  • Клавдій — король Данії, дядько Гамлета
  • Гертруда — королева Данії, мати Гамлета
  • Полоній — головний королівський радник.
  • Офелія — дочка Полонія
  • Гораціо — друг Гамлета
  • Лаерт — син Полонія
  • Вольтіманд і Корнелій — придворні
  • Розенкранц і Гільденстерн — придворні, друзі Гамлета
  • Озрік — дворянин
  • Марцелл — офіцер
  • Бернардо — офіцер
  • Франциско — солдат
  • Рейнальдо — служник Полонія.
  • Привид Гамлетового батька
  • Фортінбрас — принц норвезький
  • Два блазні-гробокопи.
  • Актори
  • Священик
  • Капітан армії Фортінбраса
  • Англійські посли
  • Вельможі, дами, офіцери, солдати, моряки, гінці, слуги

Сюжет[ред.ред. код]

Поруч з Ельсінором, королівським палацом датських монархів, солдати кілька разів бачили привида, дивно схожого на нещодавно загиблого короля. Новина доходить до датського принца Гамлета, і він вирішує побачити привида. Зустріч з ним Гамлета приводить до жаху і повне сум'яття — привид розповів йому про те, що його дядько, нинішній король, вбив його батька, і наказує синові помститися. Гамлет вражений і розгублений настільки, що придворні вирішують, що принц з'їхав з глузду, після чого Гамлет вирішує прикинутися божевільним. Він намагається знайти незаперечні докази провини Клавдія. Король, здогадуючись, що «Гамлет не божевільний, а прикидається з якоюсь метою», посилає до нього його друзів — Розенкранца і Гільденстерна, щоб вони за відповідну винагороду вивідали, що насправді на думці у Гамлета. Але Гамлет, зрозумівши справжню мету їх приїзду, нічого їм не відкриває, відповідаючи безглуздими монологами на їх розпитування. У цей час в Ельсінор приїжджає група бродячих акторів. Гамлет просить їх поставити п'єсу «Вбивство Гонзаго», вставивши туди кілька рядків свого твору. Таким чином «Вбивство Гонзаго» буде зображувати вбивство колишнього короля зі слів привида. Король уважно стежить за дією п'єси і йде після того, як у п'єсі Гамлета відбувається вбивство. Після цього Гамлет йде в покої королеви, перед розмовою вбиває королівського радника Полонія, що причаївся за килимом, вирішивши, що це Клавдій. Далі він розмовляє з матір'ю, дорікаючи її в тому, що вийшовши заміж за Клавдія, вона образила колишнього чоловіка. Король, розуміючи, що Гамлет для нього небезпечний, відсилає його до Англії, щоб його відразу ж після приїзду стратили. Принц рятується від цієї долі і повертається в Данію. Дядько вдається до вже випробуваного прийому — отрути. Гамлет вмирає, перед смертю вбиваючи короля. Данський престол переходить до Фортінбраса, норвезького правителя.

Українські переклади[ред.ред. код]

Перші переклади «Гамлета» українською мовою належать до 60-х років XIX століття. 1865 року у львівському журналі «Нива» опубліковано переклад першої дії трагедії, зроблений П. Свєнціцьким. В 1870-х «Гамлета» переклав Михайло Старицький замінивши п'ятистопний ямб оригіналу на хорей, переклад вийшов друком у 1882 р. Юрій Федькович переклав п'єсу з німецького посередника у 1872 році (видано у 1902 р.).

Українською мовою трагедію переклали: Михайло Старицький, Юрій Федькович, Пантелеймон Куліш, Юрій Клен, Леонід Гребінка, Михайло Рудницький, Ігор Костецький, Григорій Кочур, Юрій Андрухович.

Різне[ред.ред. код]

Номер 49 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік[1].

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Вишивка Це незавершена стаття про культуру.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.