Гамма-квант

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Га́мма-ква́нт (рос. гамма-квант, англ. gamma-quantum, нім. Gamma-Quant n) — порція енергії (квант) гамма-випромінювання, фотон дуже високої енергії. При радіоактивному розпаді енергія гамма-кванта досягає 2-10 МеВ, а при ядерних реакціях — 20 МеВ.

Позначається грецькою літерою γ.

Взаємодія з речовиною[ред. | ред. код]

Гамма-квант не має заряду, а тому набагато слабше взаємодіє з речовиною, ніж альфа- чи бета-частинки. Довжина проникнення гамма-квантів у речовину значна. Існують три механізми взаємодії

При фотоефекті та утворенні пар гамма-квант не втрачає енергію поступово, не залишає за собою треку, а поглинається одразу ж цілком і повністю. При цьому вивільняється велика енергія, що може призвести до появи цілого каскаду заряджених часток.

При малих енергіях гамма-квантів основним механізмом поглинання є фотоефект. При збільшенні енергії починає відігравати роль комптонівське розсіювання, а при енергіях, що перевищують дві маси електрона (приблизно 1 МеВ), починається утворення електрон-позитронних пар. Ця реакція не може відбуватися у вакуумі, оскільки необхідно передати частину імпульсу будь-якому четвертому тілу. При високих енергіях цей механізм є основним.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]