Гамрецький Юрій Маркович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Юрій Маркович Гамрецький
Народився 1 січня 1930(1930-01-01)
Шепетівка
Помер 28 січня 2003(2003-01-28) (73 роки)
Сан-Франциско
Діяльність історик
Alma mater Київський університет
Галузь історія
Науковий керівник Рубач Михайло Абрамович

Юрій Маркович Гамрецький (1 січня 1930, Шепетівка — 28 січня 2003, Сан-Франциско) — український історик лівого спрямування. Дослідник Жовтневого перевороту 1917 року, а також російських комуністичних інтервенцій в Україну.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 січня 1930 року в місті Шепетівці (тепер Хмельницької області). У 19481953 роках навчався на історичному факультеті Київського державного університету. У 19531957 роках — учитель історії в сільських школах Тернопільської області, директор школи Києво-Святошинського району Київської області. У 19571960 роках — аспірант, у 19601966 роках — молодший науковий співробітник, у 19661985 роках — старший науковий співробітник, у 19851986 роках — завідувач сектора, у 19861992 роках — головний науковий співробітник відділу історії Великої Жовтневої соціалістичної революції та громадянської війни Інституту історії АН УРСР.

У 1963 році, під керівництвом доктора історичних наук М. А. Рубача, захистив кандидатську дисертацію на тему: «Радянська історіографія Великої Жовтневої соціалістичної революції на Україні». У 1970 році захистив докторську дисертацію на тему: «Ради робітничих депутатів України в 1917 р.». У 1968 році, як стипендіат ЮНЕСКО, перебував у ФРН, Австрії та Франції.

В період 1970—1980 рр. неодноразово був критикований на рівні ЦК КПУ за введення у науковий обіг документів з історії партії періоду 1-х Визвольних змагань, які не відповідали офіційній лінії в історіографії.

1992 року вийшов на пенсію і виїхав за межі України. Помер 28 січня 2003 року у Сан-Франциско.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Брав участь у таких колективних роботах, як:

  • багатотомна «Історія України» (Том 5. — Київ, 1977, 1984 українською та російською мовами);
  • «Историография истории Украинской ССР» (Київ, 1986);
  • «Великий Жовтень і Україна» (Київ, 1987);
  • «Историография Великой Октябрьской социалистической революции на Украине» (Київ, 1987).

Основні праці:

  • Триумфальное шествие Советской власти на Украине. — Київ, 1987 (у співавторстві);
  • Ради України в 1917 р. Липень-грудень 1917 р. — Київ, 1974 (у співавторстві.);
  • В. І. Ленін і перемога Жовтневої революції на Україні. — Київ, 1967 (у співавторстві);
  • Ради робітничих депутатів України в 1917 році (період двовладдя). — Київ, 1966.

Література[ред. | ред. код]

  • Кондратенко Л. В., Першина Т. С. [Некролог] // УІЖ. — 2003. — № 3.
  • Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник / Серія «Українські історики». — Випуск 1. — Київ, 1998.

Джерела[ред. | ред. код]