Гангкхар-Пуенсум
| Гангкхар-Пуенсум | ||||
 | ||||
|
28°02′49″ пн. ш. 90°27′18″ сх. д. / 28.04694444447178014° пн. ш. 90.45500000002778052° сх. д.Координати: 28°02′49″ пн. ш. 90°27′18″ сх. д. / 28.04694444447178014° пн. ш. 90.45500000002778052° сх. д. | ||||
| Країна |
 Бутан, поблизу кордону з Китаєм (оскаржується останнім) | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Гаса | |||
| Система | Гімалаї | |||
| Тип | гора і virgin peakd | |||
| Висота | 7570 м[1] | |||
| Висота відносна | 2995 м[1] | |||
| Ізоляція | 228,14 км → Зему-Канґ (7780 м)[2] | |||
| Список |
| |||
| Перше сходження | Не підкорена | |||
  Гангкхар-Пуенсум Гангкхар-Пуенсум (Бутан)  Гангкхар-Пуенсум Гангкхар-Пуенсум (Китайська Народна Республіка) | ||||
 | ||||
 Гангкхар-Пуенсум у Вікісховищі | ||||
Гангкхар-Пуенсум (англ. Gangkhar Puensum) — гора в Бутані, є його найвищою точкою. Маючи висоту над рівнем моря 7570 м і відносну висоту близько 2995 м, є найвищою непідкореною вершиною у світі. За іншими даними відносна висота вершини становить 3049 м[2].
Гора була вперше описана в 1922 році, але через топографічні огріхи не була встановлена точна належність прикордонної гори Тибету чи Бутану[3]. Після дозволу в 1983 році в Бутані альпінізму, в 1985 і 1986 роках було чотири спроби сходження на гору, які встановили приналежність Гангкхара Пуенсума Бутану, а гори Кула Кангрі висотою 7554 м, що знаходиться за 30 км — Тибету. В 1994 році Бутан заборонив сходження на гори висотою понад 6000 м з поваги до місцевої віри, а в 2003 році альпінізм був повністю заборонений. В 1998 році японська експедиція, що хотіла піднятися на гору з китайської сторони, не отримала дозволу від влади щоб уникнути міжнародних ускладнень, але в 1999 році піднялась на гору Ліанканг Кангрі висотою 7535 м, заявивши, що Гангкхар-Пуенсум повністю лежить північніше кордону і, відповідно, належить Китаю. Ця точка зору була підтримана владою Китаю і Японії.
Наблизитися до Гангкхар-Пуенсум можна пішохідною стежкою від Бумтангу (селище Дхур) до гарячих джерел Дхур Цачу, або від Лунана в сторону Дхур Цачу — там є базовий табір для експедицій, але для такого маршруту потрібно отримати дозвіл бутанської влади.
- ↑ а б «HIGH ASIA II — Ultra Prominences» [Архівовано 14 вересня 2019 у Wayback Machine.] Процитовано 2016-02-01 (англ.)
- ↑ а б Gangkar Punsum, Bhutan/China. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 1 лютого 2016.
- ↑ Детальне обговорення питання. Архів оригіналу за 9 липня 2011. Процитовано 23 грудня 2010.
- Сторінка, присвячена горі
- Звіт японської експедиції 1999 року [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]