Гандзюк Катерина Вікторівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гандзюк Катерина Вікторівна
Катерина Гандзюк.jpg
Народилася 17 червня 1985(1985-06-17)
Херсон, Українська РСР, СРСР
Померла 4 листопада 2018(2018-11-04)
Київ, Україна
·поліорганна недостатність та хімічні опіки із залученням 39% тіла внаслідок нападу з використанням хімічної речовини
Поховання Херсон
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політична діячка, активістка, правозахисниця
Alma mater Херсонський державний університет (2006), Національна академія державного управління при Президентові України (НАДУ) (2016) і Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Заклад Херсонська міська рада

Катери́на Ві́кторівна Гандзю́к (17 червня 1985, Херсон — 4 листопада 2018, Київ) — депутатка Херсонської обласної ради V скликання та Херсонської міської ради VI скликання, в.о. керівника справами виконавчого комітету Херсонської міськради, радниця мера Херсону, національна волонтерка ООН, аспірантка Національної академії державного управління при Президентові України, громадська активістка у сфері доступу до публічної інформації, координаторка Центру політичних студій та аналітики в Херсонській області.

Загинула внаслідок нападу, що стався 31 липня 2018 року.

Напад на Катерину та відсутність результатів розслідування дали початок всеукраїнській акції «Хто замовив Катю Гандзюк?» — дописи, графіті та банери цього змісту з'явилися на сторінках соцмереж, стінах будинків і трибунах стадіонів України.

Після загибелі Катерини Українська школа політичних студій в 2018 заснували Щорічну стипендію за громадянську позицію ім. Катерини Гандзюк (на участь в УШПС)[1].

22 лютого 2019 року Херсонська міська рада перейменувала вулицю Лютеранську на вулицю ім. Катерини Гандзюк[2]. Проте 27 серпня 2020 року Верховний Суд скасував перейменування.[3]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 17 червня 1985 року в місті Херсон в Українській РСР. З 2002 по 2006 рік навчалася у Херсонському державному університеті. У 2008 році закінчила Київський національний економічний університет. У 2016 році — Національну академію державного управління при Президентові України.

Громадська та політична діяльність[ред. | ред. код]

З 2003 року активістка партії «Батьківщина». Очолювала обласну громадську організацію «Батьківщина молода».

2004 — учасниця Помаранчевої революції.

2006 — обрана депутатом Херсонської облради від БЮТ.

2012 — стала співзасновницею Агенції громадянської журналістики «МОСТ» та сайту most.ks.ua[4]. Сайт став майданчиком, що висвітлював проблеми місцевої політики, а пізніше став єдиним у регіоні ЗМІ, що сконцентрувався на моніторингу державних закупівель та витрачанні публічних фінансів. Команда Агенції громадянської журналістики «МОСТ» займалася антикорупційними та моніторинговими дослідженнями на Херсонщині.

З 2012 року, працюючи у проєкті «Молоді футбольні волонтери: Спорт і волонтерство для Цілей розвитку тисячоліття» ПРООН, займалася розвитком спорту у сільських районах Херсонщини, працюючи із школярами та шкільними вчителями фізкультури.

Активна учасниця Євромайдану в Херсоні[4]. Активно протистояла спробам розпочати у Херсоні «руску весну»[5].

Після початку тимчасової анексії Криму та початку війни на Донбасі, опікувалася вимушеними переселенцями. Працюючи помічником із питань правового захисту Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Херсонській області, започаткувала волонтерський рух по збору грошей для придбання взуття дітям переселенців[6].

У травні 2014 року Катерину було обрано депутатом Херсонської міської ради за списком політичної партії «Батьківщина»[7].

У вересні 2015 року була виключена з партії «Батьківщина»[8].

З 2016 року входила до волонтерської групи Itchy Trigger Finger Ukrainians, що займається розробкою та розповсюдженням патріотичної зовнішньої реклами, спрямованої для мешканців окупованого Криму[9].

У листопаді 2016 року Катерину Гандзюк було призначено на посаду радника Херсонського міського голови та в.о. керуючої справами Виконавчого комітету Херсонської міської ради.

З огляду на активну життєву позицію Гандзюк протягом тривалого часу перебувала в конфлікті з проросійськими силами регіону, серед яких організація «Український вибір» Медведчука, КПУ, КОБ, Рух Екстериторіальних Громад.

З 2017 року в конфлікт Гандзюк з проросійськими силами регіону було втягнуто правоохоронців, які відверто підтримували, охороняли та надавали організаційну допомогу сепаратистським рухам Херсонщини. Зокрема, Катерина Гандзюк відкрито і неодноразово заявляла про свавілля організатора «русских пробежек» в Херсоні Кирила Стремоусова[10]. Останній у грудні 2017 став очільником Соцпартії у Херсонській області і координує свою діяльність з очільником партії Іллею Кивою. Стремоусов влаштовував сутички і провокації під час засідань сесії Херсонської міської ради. В ході сутичок Стремоусов застосував фізичну силу до поліцейських, на що правоохоронці не реагували. Також Стремоусов організовував популістські мітинги з метою викликати недовіру до органів державно влади і місцевого самоврядування.

2 грудня 2017 року активісти в Херсоні зірвали лекцію депутата Миколаївської обласної ради Максима Невінчаного[11], який також є головою Миколаївської територіального ради громадської організації «Український вибір». Серед вуличних протестувальників була помічена і Катерина Гандзюк, яка розкритикувала дії херсонської поліції.

Катерина також мала конфлікт з начальником Управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України Артемом Антощуком[12]. 14 вересня 2017 року вона звинуватила його в корупції і вимаганні[13]. Антощук подав позов проти Гандзюк про захист честі і гідності, який був частково задоволений[14]. Внаслідок гучного медіаскандалу Антощук втратив посаду[15].

У квітні 2018 року Гандзюк оприлюднила інформацію[16][17] про те, що майже 200 громадян з підробними «посвідченнями журналістів» отримали в обласній поліції дозволи на володіння травматичною та газовою зброєю у 2014—2018 роках.

Катерина сприяла відродженню футбольного клубу «Кристал» у Херсоні, після того як він припинив своє професійне існування в 2017 році. У межах своїх повноважень допомагала розвитку не тільки самої футбольної команди, а й також розвитку фан-руху «Кристалу» в місті.

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

Напад на Гандзюк[ред. | ред. код]

Смерть[ред. | ред. код]

Могила на Херсонському міському кладовищі

Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року на 34-му році життя. За попередньою інформацією, причиною смерті став тромбоз[21]. Наступного дня активісти повідомили офіційну причину смерті: «поліорганна недостатність; хімічні опіки із залученням 30-39 % тіла; напад з використанням хімічної речовини з метою вбивства чи нанесення ушкоджень»[22].

Похована Катерина Гандзюк на Херсонському міському кладовищі.

Реакція міжнародної спільноти[ред. | ред. код]

Відразу за декілька годин після нападу українське представництво міжнародного антикорупційного руху Transparency International виступило з вимогою про результативне розслідування справи[23].

30 серпня 2018 року посол Канади в Україні відвідав Катерину в лікарні. Він назвав напад на активістку злочином проти гідності. «Порозмовляв з нею і батьком. З обнадійливого: медична опіка й тверда воля Каті видужати. Не послам розслідувати #хтозамовив; для цього є численні правоохоронні органи. Таке варварське полювання на активістів — злочин проти гідності», — написав Роман Ващук[24].

20 січня 2019 року послиня Франції — Ізабель Дюмон заявила, що вбивство Гандзюк змусило засумніватися у змінах в Україні та її суспільстві[25].

7 березня 2019 у Вашингтоні вшанували пам'ять Катерини Гандзюк під час церемонії нагородження жінок Міжнародною премією за відвагу[26].

22—24 березня 2019 у Варшаві батько Катерини Гандзюк, Віктор Гандзюк, та громадський активіст Віталій Устименко, на якого в червні 2018 року стався замах, зустрічались із депутатами польського Сейму, представниками OSCE, журналістами та в прямому ефірі телеканалу TVN розповідали Європі про справжній стан розслідування справи Катерини та (не)безпеку для громадських активістів в Україні[27].

25 квітня 2019 року США нагородили Катерину Гандзюк міжнародною відзнакою «Women of Courage» за невтомні зусилля по боротьбі із корупцією та захистом свободи та демократії в Україні посмертно. Нагороду замість загиблої Каті отримував її батько Віктор Гандзюк[28].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Стипендію за громадянську позицію ім. Катерини Гандзюк отримав Денис Бігус — Мост - Новости. most.ks.ua. Процитовано 2019-05-06. 
  2. У Херсоні з’явилася вулиця Катерини Гандзюк. ukranews_com (ua). 2019-02-22. Процитовано 2019-02-22. 
  3. Постанова КАС ВС у справі № 540/427/19
  4. а б Безкарність вбиває. Ким була і за що боролась Катя Гандзюк. Українська правда (uk). Процитовано 2018-11-06. 
  5. Ненавиділа русскій мір: хто така Катерина Гандзюк. Суспільство (uk). Процитовано 2018-11-11. 
  6. Ніхто не повинен переживати спільну біду наодинці, Катерина Гандзюк | КРИТИКА. krytyka.com (uk). Процитовано 2018-11-04. 
  7. Владимир Миколаенко присягнул на верность херсонцам. Мост. Процитовано 2018-08-05. 
  8. Миколаенко, Войтенко, Назаряна, Мазур и Гандзюк исключили из "Батькивщины". ХЕРСОН Онлайн общественно политическое интернет издание (ru-RU). Процитовано 2018-11-05. 
  9. Любителям відпочивати в окупованому Криму нагадали, де потрібно відпочивати нормальним людям. Мост (uk). Процитовано 2018-08-05. 
  10. Пророссийские сепаратисты вновь пытаются раскачать ситуацию в Херсоне. Мост (ru). Процитовано 2018-08-05. 
  11. В Херсоне националисты напали на депутата Николаевского облсовета, «медведчуковца» Невенчанного. НикВести (ru-RU). Процитовано 2018-08-05. 
  12. Хто така Катерина Гандзюк і чому на неї могли напасти?. Deutsche Welle (uk). 2018-08-01. Процитовано 2018-08-05. 
  13. Катерина Гандзюк. www.facebook.com (uk). Процитовано 2018-08-05. 
  14. Екатерина Гандзюк выиграла суд у начальника областного УБЭПа. Gazeta.ks.ua (ru-RU). 2018-03-13. Процитовано 2018-08-05. 
  15. Нова чиновниця міськради Херсона оригінально потролила начальника ДЗЕ поліції, який вимагає 3 % відкату. Новинарня (uk-UA). 2017-09-14. Процитовано 2018-11-04. 
  16. Korrespondent.net. DW: Хто така Катерина Гандзюк і чому на неї могли напасти (ru). Процитовано 2018-11-04. 
  17. На Херсонщині понад 200 осіб отримали зброю за фальшивими посвідченнями журналістів – радниця міського голови. detector.media (uk). Процитовано 2018-11-04. 
  18. Херсонская команда победила в турнире "Честная Игра". Мост - Новости (ru). Процитовано 2018-08-18. 
  19. Молоді політики пройшли навчання в Школі лідерів громад. Інтернет-видання «Полтавщина» (uk). Процитовано 2018-08-18. 
  20. Екатерину Гандзюк назначили и.о. управляющего делами исполкома. kherson.net.ua (ru-RU). Процитовано 2018-08-05. 
  21. Померла Катерина Гандзюк - причина смерті активістки Херсону. 24 Канал. Процитовано 2018-11-04. 
  22. Активісти назвали причини смерті Гандзюк. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2018-12-18. 
  23. Transparency International вимагає розслідувати напад на радницю місьголови Херсона. hromadske.ua (uk). Процитовано 2019-04-05. 
  24. «Це злочин проти гідності» — посол Канади відвідав у лікарні Катерину Гандзюк. hromadske.ua (uk). Процитовано 2019-04-10. 
  25. Вбивство Гандзюк змусило засумніватися у змінах в Україні та її суспільстві — послиня Франції. hromadske.ua (uk). Процитовано 2019-04-10. 
  26. Хто замовив Катю Гандзюк?. www.facebook.com (uk). Процитовано 2019-04-05. 
  27. Хто замовив Катю Гандзюк?. www.facebook.com (uk). Процитовано 2019-04-05. 
  28. США нагородили Гандзюк відзнакою “Жінка відваги”. Новинарня (uk). 2019-04-25. Процитовано 2019-05-06.