Ганджа (судно)
.JPG)
Ганджа́[1] (араб. غنجه, ghanjah), також відоме в Індії як котія — велике дау з двома або трьома щоглами і водотоннажністю від 70 до 200 тонн[2]. Традиційне арабське і індійське вітрильне судно з північно-західної частини Індійського океану.
.jpg)
Опис[ред. | ред. код]
Ганджа відносились до найбільших дау, їхня середня довжина становила приблизно 30 метрів, з довжиною кіля близько 15 метрів і водотоннажністю від 125 до 300 тонн. Ганджа мала осадку 2—2,5 м, що небагато для судна такого розміру.
Зазвичай вони мали дві щогли, основна грот-щогла мала виражений нахил до носа, що складав до 10°, задня менша щогла (бізань) встановлювалася вертикально. На великих ганджа могла встановлюватись третя щогла (мала бізань), яка, в такому випадку, мала нахил до корми. Усі щогли озброювались косими чотирикутними арабськими вітрилами з дуже короткою передньою шкаториною. На носі додатково міг встановлюватись бушприт, що ніс трикутний клівер[3].
Ганджа була схожа на інше велике дау — багалу і відрізнялась від неї лише деталями оформлення корпусу. Ганджа переважно мала більш видовжену і струнку форму, ніж багала, значно простіше оформлену корму, зазвичай без кормової галереї на квартердеку і вигнутий ніс з характерним орнаментом з трилисником, вирізаним на верхівці форштевня.
Історія[ред. | ред. код]
Ганджа широко використовувались до початку XX століття як морські торгові судна для перевезень товарів на великі відстані в Індійському океані між західним узбережжям Індійського субконтиненту, Аравійським півостровом та східноафриканським узбережжям Суахілі[4]. Через свою швидкість і великі розміри ганджа також використовувалась як військовий і піратський корабель.
Багато суден типу ганджа було побудовано на традиційних корабельнях у Сурі в Омані, а також у Бейпурі[en] в штаті Керала на малабарському узбережжі в Індії.
На початку XX століття ганджа, як і багала, були поступово витіснені іншою моделлю великого транспортного дау — бумом, яка при схожих розмірах і вітрильному озброєнні мала не транцеву, а гостру корму й більшу маневреність, що було значною перевагою в умовах мілководдя й коралових рифів Арабського моря та Перської затоки.
Див. також[ред. | ред. код]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Оформлення транцевої корми -
Ніс з трилисником -
Ганджа на якорі в Москаті -
Ганджа. модель -
Загальний силует -
Ганджа. Сучасна модель -
Вид з носу -
Вид з корми -
Ганджа в Москаті -
Ганджа (на задньому плані)
.JPG)
.JPG)
.JPG)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ганджа (судно)- Ghanjah and baghlah [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- «The first traditional Dhow Exhibition» in Qatar [Архівовано 2 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- The Historic Dhow [Архівовано 9 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- The Dhow of Racing [Архівовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Thabit A. J. Abdullah, The Political Economy of Trade in Eighteenth-Century Basra, SUNY series in the Social and Economic History of the Middle East, 2000, ISBN 978-0-7914-4808-3
- ↑ Clifford W. Hawkins, The dhow: an illustrated history of the dhow and its world
- ↑ Too Late to Document Dhows?. Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 28 січня 2021.
- ↑ Gardiner, Robert (2001 [1998]). The Victory of Seapower. Caxton Editions. ISBN 1-84067-359-1. p. 89
Джерела[ред. | ред. код]
- Agius, Dionisius (2005). Seafaring in the Arabian Gulf and Oman. The People of the Dhow. Kegan Paul ltd, London, ISBN 0-7103-0939-2 (англ.)
- Agius, Dionisius (2007). Decorative Motifs on Arabian Boats. Meaning and Identity. Natural Resources and Cultural Connections of the Red Sea [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.]. Society for Arabian Studies Monographs No. 5. [BAR International Series 1666].
- Agius, Dionisius (2008). Classic Ships of Islam: From Mesopotamia to the Indian Ocean, BRILL, ISBN 9004158634. p. 314 [Архівовано 12 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Agius, Dionisius (2009). In the Wake of the Dhow: The Arabian Gulf and Oman, Ithaca Press, Amazon [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] ISBN 9004158634 (англ.)
- Al-Hijji, Ya'qub Yusuf (2001). The Art of Dhow-building in Kuwait. Arabian Publishing Ltd ISBN 978-1900404280 (англ.)
- Catsambis, Alexis; Ford, Ben; Hamilton, Donny L. (2011). The Oxford Handbook of Maritime Archaeology. Oxford University Press ISBN 978-0-19-970515-3. (англ.)
- Hawkins, Clifford W. (1977). The Dhow: An Illustrated History Of The Dhow And Its World, Nautical Publishing Co. Ltd, ISBN 978-0245526558 (англ.)
- Hornell, James (1942). A Tentative Classification of Arab Sea-craft Society for Nautical Research. Mariners Mirror 28 no1, 1942, 11-40 books.google [Архівовано 31 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Hourani, George F. (1995). Arab Seafaring in the Indian Ocean in Ancient and Early Medieval Times [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.]. Princeton: Princeton University Press. ISBN 9780691000329 (англ.)
- Mondfeld, Wolfram (1979). Die arabische Dau [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.]. Delius Klasing & Co, ISBN 3-7688-0283-3 (нім.)
- Moreland, W.H. (1939). The Ships of the Arabian Sea about A. D. 1500 // The Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland. Vol. I, IV. 1939. (англ.)
- Moore, Alan (1940) Notes on ‘Dhows’, The Mariner's Mirror, 26.2 (1940): 205—213.
- Severin, Tim (1982). The Sindbad Voyage. Hutchinson. Amazon ISBN 978-0091505608 (англ.)
- Sheriff, Abdul (2010). Dhow Cultures of the Indian Ocean: Cosmopolitanism, Commerce and Islam. London Hurst&Co ISBN 978-1-84904-008-2 (англ.)
- Wiebeck, Erno (1987). Indische Boote und Schiffe. Hinstorff Verlag, Rostock 1987, ISBN 3-356-00084-5 (нім.)