Ганкевич Лев Юліанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лев Ганкевич
Лев Ганкевич

Час на посаді:
1928 — 1937
Попередник Іван Жовнір
Наступник Володимир Старосольський

Народився 1 червня 1883(1883-06-01)
Староміщина, повіт, Королівство Галичина і Володимирія, Австро-Угорська імперія
Помер 14 грудня 1962(1962-12-14) (79 років)
Нью-Йорк, США
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина, ЗУНР ЗУНР, Польща Польща, Flag of the United States.svg США
Національність українець
Політична партія Українська соціал-демократична партія

Ганкевич Лев Юліанович (1 червня 1883, Підволочиськ чи Староміщина[1] — 14 грудня 1962) — український політичний діяч, адвокат у кримінальних політичних процесах, публіцист, співредактор газети «Вперед» у 19181922 рр., голова УСДП у 19281937 рр., 1918 р. член Української Національної Ради Західноукраїнської Народної Республіки.

Біографія[ред.ред. код]

Лев Ганкевич народився 1 червня 1883 у Підволочиську чи с. Староміщині (тепер — Підволочиський район, Тернопільська область). З початкових років 20 століття перебував у соціалістичних політичних кругах Галичини, організації «Молода Україна» (1901-3), працював в екзильному комітеті Революційної Української Партії у Львові.

Співпрацював з Українською Соціал-Демократичною Партією (УСДП), подорожував на Наддніпрянщину в політичних справах. Під час Першої світової війни співпрацював з «Союзом за Визволення України» та був його представником у Болгарії. У 1918 р. став делегатом Української Національної Ради Західноукраїнської Народної Республіки[2]. Ганкевич був головою виконавчого комітету в 19211923 та 19301934 (або 1929—1933[1]) р. 3 липня 1924 у Львові відбулась конференція Української соціал-демократичної партії, на якій відбувся розкол. Права група на чолі з Ганкевичем запропонувала об'єднатися з ППС проти червоного та білого терору. Група центру під керівництвом Галикевича висловила прихильність до комунізму, але незгоду щодо керівництва Москви[1].

В 1930-х роках здобув славу як адвокат в політичних оборонних судових розправах, обороняючи членів ОУН та УВО (Українську Військову Організацію) в польських судах, зокрема, під час Варшавського процесу 1935-36 років[1]. Був президентом Союзу Українських Адвокатів у Львові та віце-президент організації Львівських Адвокатів.

Степан Шухевич у власних спогадах надав негативні відгуки Ганкевичу, зазначивши, що останній був занадто самозакоханим і не брався за політичні процеси без належного гонорару, дуже полюбляв гроші.

1944 року еміґрував до Мюнхена, 1949-го до Нью-Йорка.

Дописував до газети «Правничий Вісник» (1910-13), співредактор журналу партії УСДП «Вперед» (1918-22). Писав фейлетони на тему українського соціалізму.

Вшанування[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Весна Х. Ганкевич Лев… — С. 336/
  2. Литвин М. Р., Науменко К. Є. Історія ЗУНР… — С. 83.

Джерела[ред.ред. код]


Право Це незавершена стаття з права.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.