Перейти до вмісту

Ганлін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Духовий музичний інструмент Ганлін

Ганлін[1][2][3] (в іншому варіанті української транскрипції: канглінг, тиб. རྐང་གླིང།རྐང་གླིང།, транслітерація Вайлі: rkang-gling) — ритуальна тибетська флейта. Виготовлявся зазвичай з стегнової чи великогомілкової кістки людини, яка часто оговтується в метал; або (рідше) повністю з металу[4]. Назва складена зі слів «стегнова кістка» і «флейта»[4]. Ганлін використовується при здійсненні обряду чод разом з барабаном, виготовленим з двох черепів[5].

Вважалося, що найпридатніші для виготовлення ганліна кістки, в порядку від кращих до гірших: дівчаток-підлітків з брахманських сімей; хлопчиків підліткового віку того ж походження; злочинців; людей, які померли насильницькою смертю; загиблих від інфекційної хвороби[4][6]. У кістки зрізають верх, з тонкого кінця на ній роблять мундштук, з товстого висвердлюють два отвори[7]. Вважається, що ганліни з кісток не підходять для найвисокопоставленіших лам, які грають на металевих[8].

Зазвичай ганліни грають па́рами. Звук ганліна, за легендою, відлякує злих духів і догоджає гнівливим богам. Стандартної музичної нотації для ганліна немає, в ритуальних текстах його гру зображують звуконаслідуванням kyu-ru-ru[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Клио. — Клио, 2006. — С. 232.
  2. Горохов С. А. Х.Т.Т.. Религии народов мира. Учебное пособие. — Издательство «Проспект», 2013. — С. 293. — ISBN 9785392139170.
  3. Войтов В.Е., Тихменёва-Позднеева Н.А.. Алексей Матвеевич Позднеев и его восточная коллекция. — Издательский дом «Агни», 2001. — С. 39. — ISBN 9785898500443.
  4. а б в г Oxford, 2011.
  5. Montagu J.. Origins and Development of Musical Instruments. — Scarecrow Press, 2007. — 113 с. — ISBN 9780810877702.
  6. Beer R.. The Handbook of Tibetan Buddhist Symbols. — Serindia, 2003. — 110 с. — ISBN 9781932476033.
  7. Montagu J.. Horns and Trumpets of the World: An Illustrated Guide. — Rowman& Littlefield Publishers, 2014. — 56 с. — ISBN 9780810888821.
  8. Montagu, 2007, с. 114.

Література

[ред. | ред. код]