Ганна Рід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганна Рід
швед. Hanna Albertina Rydh
Ім'я при народженні швед. Hanna Albertina Rydh
Народилася 12 лютого 1891(1891-02-12)[1][3]
Adolf Fredriks parishd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[1][2][3] або Стокгольм, Швеція[4]
Померла 29 червня 1964(1964-06-29)[1][2][3] (73 роки)
Johannes parishd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[1][3] або Стокгольм, Швеція[4]
Країна  Швеція
Діяльність дослідниця доісторичної епохи, активістка за права жінок, археолог
Галузь археологія[4] і політика[4]
Alma mater Стокгольмський університет[3] і Університет Уппсала[2][3]
Знання мов шведська
Членство Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Посада член Другої палати риксдагуd[1][3], President of the Fredrika Bremer Associationd[5] і President of the International Alliance of Womend
Партія Folkpartiet (Sweden)d[2][3]
Батько Johan Albert Rydhd[2][3]
У шлюбі з Bror Schnittgerd[1][2][3] і Mortimer Munck af Rosenschöldd[1][3]

Ганна Альбертіна Рід (12 лютого 1891(1891-02-12), Adolf Fredriks parishd, лен Стокгольм і Стокгольм — 29 червня 1964(1964-06-29), Johannes parishd, лен Стокгольм і Стокгольм) — шведський археолог і політик від Ліберальної народної партії, депутат Риксдагу (1943—1944), третій президент Міжнародного альянсу жінок (1946—1952)[6][7].

Біографія[ред. | ред. код]

Ганна Рід народилася 1891 року в Стокгольмі в сім'ї режисера Йохана Альберта Ріда та його дружини Матильди Йозефіни Вестлунд. У 1919 році вона вийшла заміж за колегу-археолога Брора Шнітгера (1882—1924). Після його смерті вона вийшла заміж у 1929 році за Мортімера Мунка аф Розеншольда (1887—1942), який обіймав посаду губернатора Ємтланд-Хер'єдалена (1931—1938).[8][9][10]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Ганна Рід була ученицею Валлінської школи в Стокгольмі і продовжував вивчати археологію в Стокгольмському університеті, який закінчила за спеціальністю «Історія літератури, археологія та мистецтвознавство» в 1915 році. У травні 1919 року вона подала свою докторську дисертацію в Уппсальський університет. З 1916 по 1930 роки вона та її чоловік проводили археологічні розкопки в Адельсе, а з 1917 по 1921 роки в Єстрікланді. У 1922 році вона отримала грант на дослідження від Міжнародної федерації студенток. На запитання, чи варто їй давати стипендію, оскільки вона щойно стала матір'ю, вона відповіла: «народження мого сина не має значення»,[11] на що приділяли увагу в усьому світі.[12] У 1924—1925 роках вона тимчасово працювала в Національному музеї старожитностей в Сен-Жермен-ан-Ле.[13]

Окрім активної археологічної діяльності, Рід публікувала статті в багатьох науково-популярних журналах. Приблизно під час закінчення університету, одруження та початку професійної діяльності в 1919 році жінки в Швеції лише нещодавно досягли рівних прав з чоловіками, що було метою жіночого руху з моменту його заснування п'ятдесят років тому. Нова мета шведського жіночого руху полягала у використанні цих прав, протистоянні традиційним гендерним упередженням і доведенню помилок тих, хто сумнівався, що жінки зможуть впоратися зі своєю новою роллю в суспільстві.[11]

Ганна Рід стала прикладом та зразком для наслідування «нової жінки», яка могла скористатися своїми правами як професійної публічної особи і все ще залишатися заміжньої жінки з сім'єю, що вона продемонструвала, зокрема, під час перебування свого другого чоловіка на посаді губернатора в 1931—1938 роках, коли вона виконувала всі суспільно-представницькі обов'язки тодішньої дружини губернатора, водночас будучи всесвітньо визнаним професіоналом-науковцем міжнародного рівня.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Ганна Рід також була соціальним реформатором. Спочатку вона була обрана членом центрального комітету Шведської студентської асоціації поміркованості (Sveriges studerande ungdoms helnykterhetsförbund) або SSUH у 1909—1914 роках. Вона також входила до складу правління Sveriges Husmodersföreningars riksförbund у 1936—1941 рр., обиралася головою Fredrika-Bremer-förbundet у 1937—1949 рр., другим заступником голови Фінського товариства допомоги (Centrala Finland Relief Society (Centrala Finland), віце-президентом Міжнародного альянсу жінок (International Alliance of Women) у 1939—1946 рр., членом комісії з питань дому та сім'ї в 1941 р., 3-й президентом Міжнародного альянсу жінок з 1946 по 1952 рр.[7]

Ганна Рід також обиралась депутатом від Ліберальної партії у другій палаті парламенту Швеції від Стокгольма в 1943—1944 роках. На посаді депутата вона зосередилася на питаннях, пов'язаних з роботою жінок-державних службовців.

У 1936 році вона була нагороджена шведською королівською медаллю Illis Quorum.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • 1930 - Адельсе (Стокгольм: Wahlström & Widstrand i kommission)
  • 1948 — Jämtland och Härjedalen (Упсала: Ліндблад)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Hanna A Rydh (-Munck af Rosenschöld) — 1917.
  2. а б в г д е ж Hanna Albertina Rydh
  3. а б в г д е ж и к л м н Two-Chamber Parliament 1867–1970. — 1985. — Т. 1. — С. 166.
  4. а б в г Czech National Authority Database
  5. Fredrika Bremer Förbundets historiaFredrika-Bremer-Förbundet, 2015.
  6. Rydh, Hanna [Архівовано 24 квітня 2022 у Wayback Machine.] i Vem är vem?, pp. 1116, 1962
  7. а б Elisabeth Arwill-Nordbladh. Hanna Albertina Rydh. Svenskt kvinnobiografiskt lexikon. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 24 квітня 2022.
  8. Tvåkammarriksdagen 1867—1970, Vol 1 (Almqvist & Wiksell International 1988), Vol. 1, pp. 166—167
  9. Sehnittger, Bror. Nordisk familjebok. 1926. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 1 грудня 2018.
  10. Munck af Rosenschöld, släkt. Svenskt biografiskt lexikon. Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
  11. а б Hanna A Rydh (-Munck af Rosenschöld), urn: sbl:6279, Svenskt biografiskt lexikon (art av Hjördis Levin), hämtad 2015-06-13.
  12. Hanna A Rydh (-Munck af Rosenschöld) [Архівовано 1 жовтня 2018 у Wayback Machine.] urn: sbl:6279, Svenskt biografiskt lexikon (art av Hjördis Levin), hämtad 2015-06-13.
  13. Rydh, Hanna :: arkeolog. Etnografiska Museet. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 1 грудня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]

Магаріта Діас-Андреу, Марі Луїза Стіг Соренсен (2005) Розкопки жінок: історія жінок у європейській археології (Рутледж)ISBN 9781134727766

Посилання[ред. | ред. код]