Анна Порфірогенета
| Анна Порфірогенета | |
|---|---|
| грец. Άννα Πορφυρογέννητη | |
 | |
| Народилася |
13 березня 963[1] Константинополь |
| Померла |
1011 Київ, Київська Русь |
| Поховання | Десятинна церква |
| Країна |
.png){kind=small} Візантійська імперія |
| Знання мов | давньоруська і середньогрецька |
| Титул | Великий князь Київський[d] і принцеса |
| Конфесія | східне християнство |
| Рід | Македонська династія |
| Батько | Роман II Молодший |
| Мати | Феофана |
| Брати, сестри | Василій II Болгаробійця і Констянтин VIII |
| У шлюбі з | Володимир Святославич[2] |
| Діти | Добронега Володимирівна |
Свята Анна (нар. 13 березня 963, Константинополь — 1011, Київ) — візантійська царівна, донька імператора Романа II і сестра Василія II Болгаробійця, дружина великого князя київського Володимира Святославича. Прізвисько — Багряноро́дна (грец. Πορφυρογέννητος, Porphyrogennētos)
Життєпис[ред. | ред. код]
Шлюбна церемонія відбулася 989 року після того, як військо Володимира здійснило похід у Крим і здобуло головне на півострові візантійське місто Корсунь, щоб змусити імператора Василія II виконати свою обіцянку видати сестру за великого київського князя — перед тим надісланий Володимиром 6-тисячний загін вірних воїнів допоміг Василію II придушити повстання проти нього на чолі з Вардою Фокою. Після здобуття Корсуня, за угодою з імператором Василієм II, Володимир охрестився і запровадив християнство в Київській Русі, а місто повернув Візантії як викуп за наречену.
З іменем Анни літописна традиція пов'язує поширення освіти, культури й храмового будівництва на Русі. Висловлювалася думка, ніби родинні зв'язки Анни з дружиною германського імператора Оттона II могли сприяти зближенню Русі з Священною Римською імперією.
За дослідженнями Надії Нікітенко, про укладення династичного шлюбу Володимира і Анни розповідають знамениті світські фрески двох сходових веж Софії Київської, що ведуть на княжі хори[3][4]. Цій дослідниці також належить побудована на її студіях науково-популярна книжка «От Царьграда до Киева: Анна Порфирородная. Мудрый или Окаянный?»
Була похована в Десятинній церкві Києва.
Діти[ред. | ред. код]
За однією з версій, від шлюбу з Анною у Володимира народилася дочка Марія Добронєга та сини Борис і Гліб.
Канонізація[ред. | ред. код]
За неофіційною версією Канонізована разом з чоловіком.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://en.rodovid.org/wk/Person:883
- ↑ Анна // Русский биографический словарь — СПб: 1900. — Т. 2. — С. 154–155.
- ↑ Никитенко Н. Н. Русь и Византия в монументальном комплексе Софии Киевской: Историческая проблематика. — К., 1999. — С. 65-122
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 24 березня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела[ред. | ред. код]
- Котляр М. Ф. Анна (візант. царівна) [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 90. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Карпов А. Ю. Анна, жена киевского князя Владимира Святого [Архівовано 8 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
|
