Ганнібал Магонід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганнібал Магонід
Народився 471 до н. е.
Карфаген, Візантійська імперія
Помер 406 до н. е.
Аґрідженто, Сицилія, Королівство Італія
·інфекційне захворювання
Країна Карфаген
Діяльність військовий керівник, політик
Посада monarch of Carthaged
Рід Магоніди

Ганнібал, Ганнібал Магонід (фінік. חַנבעל) — карфагенський полководець і державний діяч кінця V століття до н. е., син останнього онука Магона Великого Гісгона, небіж Ганнона Мореплавця.

У 410 до н. е. призначений головнокомандувачем («рабімаханатом», фінік. רְבמחַנתְּ).

У 409 до н. е. висадився із військом у Мотії. Еліми добровільно перейшли під владу Карфагена, Селінунт Ганнібал захопив попри відчайдушний спротив, а здобувши Гімеру, він її зруйнував разом з храмами — на знак помсти за загибель ганнібалового діда Гамількара у 480 до н. е.. Ганнібал взяв в облогу Акрагант, але невдовзі захворів і помер у 406 до н. е.[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Діодор Сицилійський. Історична бібліотека, XIII, 86, 3