Ганські

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герб Корчак
Герб Ґоздава

Га́нські (пол. Hański) — шляхетський рід польського походження гербів Корчак та Ґоздава. Отримав свою назву від фортеці Ганськ поблизу Любліна. Був одним із найдавніших шляхетських родів Речі Посполитої.

Історія роду[ред.ред. код]

Польський період історії роду бере початок з часів другого Хрестового походу, коли засновник роду перебрався до Польщі з Франції і отримав у спадкове володіння від князя Генріха Сандомирського містечко Ганськ, від якого й утворилося прізвище Ганський. У XIV—XV століттях Ганські проживали на території Холмщини (Люблінське воєводство Польщі), тоді вони вперше стали використовувати герб Корчак. У XVI—XVIII столітті рід розпадається на дві гілки — західну (герб Корчак) і східну (герб Гоздава). Представники роду Ганських займали різні посади в місцевій адміністрації, мали земельні володіння в Малопольщі, Мазовії, Підляшші, Галичині та Поліссі. Були одними з найбільших землевласників на Волині та Поділлі.

Сьогодні Ганські проживають у Польщі, Україні, Білорусі, Росії, Німеччини, Австрії, Італії, Франції, США тощо; використовують обидва варіанти написання прізвища — як історично вірний варіант «Hanski», так і транслітерований варіант «Ganski». У Німеччині та Австрії набув поширення варіант написання прізвища з приставкою «von», що вказує на шляхетське походження.

Представники[ред.ред. код]

  • Ганський Ян І Казимир (нар. близько 1640 р.) — земський писар Люблінський з 1685 р., коморник земський Люблінський, подписар земський та регент земський Люблінський.
  • Ганський Франтішек Ян ІІ (нар. близько 1650 р.) — стольник Чернігівський з 1680 р., суддя гродський у Володимир-Волинському з 1686 р.
  • Ганський Стефан II (нар. близько 1685 р.) — державний діяч Речі Посполитої часів правління Саксонської династії, дипломат, брав участь у 1725 р. в посольстві Речі Посполитої, яке супроводжувало до Франції її майбутню королеву Марію Лещинскую — доньку короля Речі Посполитої Станіслава Лещинського та наречену короля Франції Людовика XV.
  • Ганський Казимир (нар. близько 1690 р.) — стольник та ловчий Житомирський з 1718 р.
  • Ганський Олександр Петро (нар. близько 1690 р.) — стольник Хелмський з 1720 р.
  • Ганський Ян ІІІ (нар. близько 1747 р.) — підчаший овруцький (1769 р.), хорунжий житомирський і київський, підвоєвода Київський з 1784 р., кавалер ордена Св. Станіслава з 1785 р.
  • Ганський Захарій (1760—1812) — коронний генерал булави польної, ловчий надвірний литовський з 1790 р., кавалер ордена Св. Станіслава з 1790 р.
  • Ганський Вацлав (1782—1841) — депутат шляхетської комісії Київської губернії з 1801 р., з 1808 р. маршалок радомський, маршалок волинський з 1811 р.
  • Ганська Евеліна (1801—1882) — уроджена графиня Жевуська, дружина та муза французького письменника Оноре де Бальзака.
  • Ганський Петро Павлович (1867—1942) — художник-імпресіоніст кінця XIX — початку XX століття, член Товариства південноруських художників, писав пейзажі, портрети, жанрові композиції. Після еміграції до Франції прийняв священицький сан. Кардинала Римо-Католицької церкви.
  • Ганський Олексій Павлович (1870—1908) — астроном, геодезист та гравиметрист. Основні наукові дослідження відносяться до фізики Сонця. Віце-президент Російського астрономічного товариства, секретар відділення Міжнародної сонячної комісії.
  • Ганський Станіслав (1880—1937) — католицький священик, займався пастирським служінням на Волині та Поділлі, за що неодноразово піддавався репресіям з боку влади СРСР. 26 січня 1930 р. заарештований. 25 листопада 1937 р. «трійкою» НКВС засуджений до вищої міри покарання, 8 грудня 1937 р. розстріляний в Соловецькій тюрмі.
  • Ганський Мечислав (ХХ ст.) — полковник Війська Польського, начальник штабу Корпусу внутрішньої безпеки Збройних сил Польської Народної Республіки.
  • Анна - дружина Данила Гулевича.[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1908. — Cz. 1. — t. 7. — S. 406. (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Akty stanu cywilnego parafij rzymskokatolickiej / Dyrekcja Archiwów Państwowych. L.p. 1-5. Akt. 16-91.
  • Российский государственный исторический архив. Фонд 1343, опись 19, дело 629.
  • Российский государственный военно-исторический архив. Фонд 400, опись 17, дело 14308.