Перейти до вмісту

Ганс-Рудольф Мерц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ганс-Рудольф Мерц
нім. Hans-Rudolf Merz
Ганс-Рудольф Мерц
Ганс-Рудольф Мерц
161-й Президент Швейцарії
1 січня 2009 — 31 грудня 2009
ВіцепрезидентДоріс Лойтгард
ПопередникПаскаль Кушпен
НаступникДоріс Лойтгард
Член Федеральної ради Швейцарії
1 січня 2004 — 1 листопада 2010
ПопередникКаспар Філліґер
НаступникЕвелін Відмер-Шлумпф
Народився10 листопада 1942(1942-11-10)[1][2][3] (83 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Герізау[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик, економіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Швейцарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСанкт-Галленський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяВільна демократична партія. Ліберали і Вільна демократична партія Швейцаріїd Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігіяреформатська церква Редагувати інформацію у Вікіданих
 Медіафайли у Вікісховищі

Ганс-Рудольф Мерц (нім. Hans-Rudolf Merz; нар. 10 листопада 1942(1942листопада10), Герізау, Аппенцелль-Ауссерроден, Швейцарія) — швейцарський політик, який 2009 року обіймав посаду президента Швейцарії. У 2004—2010 роках був членом Федеральної ради від Вільної демократичної партії (з 2009 року — Ліберали).

Народився в Герізау, Швейцарія, в сім'ї промисловця. 1971 року здобув ступінь доктора економіки у Санкт-Галленському університеті. На початку кар'єри працював у різних банках, а також консультантом у країнах, що розвиваються, а потім перейшов у політику.

В уряді Швейцарії працював з банківською таємницею Швейцарії і податковою суперечкою з США (справа UBS), а також з лівійсько-швейцарськими відносинами після кризи, спричиненої арештом Ганнібала Каддафі, сина Муаммара Каддафі.

Ранні роки та освіта

[ред. | ред. код]

Народився 10 листопада 1942 року в Герізау, Швейцарія, найстарший з трьох дітей, у сім'ї Адольфа Мерца (1916—1996), виробника текстилю, та Гедвіги Мерц (до шлюбу Бранд; 1912—1996). У нього було двоє суродженців: Адріан Мерц (нар. 1945) і Доріс Мерц (нар. 1948)[4].

Родина Мерц походить з Байнвіля-ам-Зее обруч Галльвільського озера. 1866 року його прапрадід, Генріх Мерц (1831—1872), емігрував до Східної Швейцарії, де родина працювала в текстильній промисловості до 1970 року[5]. У молодості Мерц був скаутом і у липні 2008 року відвідав Національний джемборі Швейцарії[6][7].

Після здобуття обов'язкової освіти в кантонській школі Троген, вивчав економіку в Університеті Санкт-Галлена, який закінчив зі ступенем доктора.

Політична кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1969—1974 роках був партійним секретарем Вільної демократичної партії у Санкт-Галлені. У 1974—1977 роках працював віцепрезидентом навчального центру Вольфсберг банку UBS в Ерматінгені. Відтоді консультував з питань менеджменту. 1997 року обраний до Ради кантонів Швейцарії від кантону Аппенцелль-Ауссерроден. Головував у фінансовому комітеті та був членом комітету із зовнішньої політики.

Швейцарська федеральна рада

[ред. | ред. код]

Обраний до Федеральної ради Швейцарії 10 грудня 2003 року і 1 січня 2004 року обійняв посаду. Входив до ради директорів страхової компанії Helvetia-Patria та холдингу Anova. Також був членом опікунської ради Фонду Макса Шмідгейні.

Федеральна рада Швейцарії 2009 року

20 вересня 2008 року, перебуваючи у Східній Швейцарії, Мерца терміново доправили до лікарні після серцевого нападу. Невдовзі його доправили до лікарні Бернського університету, де йому зробили операцію множинного шунтування. Його також ввели у штучну кому. Внаслідок цього кабінет міністрів реорганізували, а президент Паскаль Кушпен був відсутній на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку[8]. 10 грудня 2008 року Мерц обраний президентом Швейцарії на 2009 рік. У Федеральних зборах отримав 185 з 209 голосів. Він змінив на цій посаді однопартійця з Вільної демократичної партії Паскаля Кушпена. Доріс Лойтгард стала віцепрезидентом замість Мерца.

20 вересня 2010 року запис відповіді Мерца на запитання щодо імпорту м'яса у Федеральних зборах[9] став вірусним, привернувши міжнародну увагу. Мерц заплутався у складних економічних та юридичних термінах, і коли зрозумів, що не розуміє, про що каже, розсміявся та змусив сміятися весь зал. Засідання перенесли[10]. Він намагався надати інформацію про те, чи загрожує імпорт м'яса продажу бюнднерфлайшу (різновид в'яленого м'яса) у Швейцарії[11].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

1968 року одружився з Розвітою Катаріною Шуллер (1941—2016), дочкою художника Вільгельма Шуллера й Анни Шуллер (до шлюбу Шуффлер). Знайомство відбулося, оскільки вона працювала в компанії його батьків у креативному відділі[12]. Його дружина страждала на хворобу Альцгеймера[13]. Мали трьох синів:

  • Маркус Мерц (нар. 1969), одружений з Даніелою Штурценеггер, без дітей.
  • Урс Мерц (нар. 1971), одружений зі Златикою, має сина.
  • Фелікс Мерц (нар. 1976), ніколи не був одружений і не мав дітей.

Мешкає в Герізау, Швейцарія[14]. Шанувальник класичної музики й опери[15].

Праці

[ред. | ред. код]
  • Merz, Hans-Rudolf: Finanz- und Verwaltungsvermögen in öffentlich-rechtlicher und wirtschaftlicher Betrachtungsweise, unter besonderer Berücksichtigung der Staatsrechnungen der Kantone., St. Gallen 1971
  • Merz, Hans-Rudolf: Die aussergewöhnliche Führungspersönlichkeit: Essay über Elativität und elative Persönlichkeit., Grüsch 1987. ISBN 3-7253-0297-9
  • Merz, Hans-Rudolf: Der Landammann und weitere Erzählungen aus dem Appenzellerland, Herisau 1992. ISBN 3-85882-072-5ISBN 3-85882-072-5

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #136689132 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  4. ↑ 80 Jahre Hans-Rudolf Merz - «Ich bin alleine, aber nicht einsam». Schweizer Radio und Fernsehen (SRF) (нім.). Процитовано 3 березня 2025.
  5. ↑ Peter Granwehr — Spuren der Familie Merz in der Ostschweiz (in German)
  6. ↑ news.search.ch. Hoher Besuch im Pfadfinder-Bundeslager (нім.). Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 25 липня 2008.
  7. ↑ SF Tagesschau. "VIP-Tag" im Pfadi-Bundeslager- Lagerleitung empfängt Bundesrat Merz (нім.). Архів оригіналу за 1 листопада 2009. Процитовано 25 липня 2008.
  8. ↑ news.search.ch. Cabinet announces reorganisation. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 23 вересня 2008.
  9. ↑ 10.5354. Fragestunde: Frage Grin Jean-Pierre, Zunahme der Importmenge von gewürztem Fleisch. Official Bulletin of the Swiss Federal Assembly. 20 вересня 2010. Процитовано 24 вересня 2010.
  10. ↑ Swiss watch as minister cracks up. The Guardian. 24 вересня 2010. Процитовано 24 вересня 2010.
  11. ↑ Merz klebt auf dem Bü.. Bü.. Bündnerfleisch. 20 Minuten. 23 вересня 2010.
  12. ↑ Merz, Hans-Rudolf. hls-dhs-dss.ch (нім.). Процитовано 19 серпня 2025.
  13. ↑ Schmid-Gugler, Brigitte (9 березня 2016). Die Fülle des Lebens ausgeschöpft. St. Galler Tagblatt (нім.). Процитовано 3 березня 2025.
  14. ↑ Hans-Rudolf Merz: «Meine Söhne wissen, wo mein Geld ist». Schweizer Illustrierte (de-CH) . Процитовано 3 березня 2025.
  15. ↑ Südostschweiz (15 вересня 2012). Merz-Biografie zahlt den Preis der Autorisation | Südostschweiz. www.suedostschweiz.ch (de-CH) . Процитовано 3 березня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ганс-Рудольф_Мерц&oldid=46014438