Ганс Ган (математик)

Ганс Ган
нім. Hans Hahn
Народився	27 вересня 1879(1879-09-27)[…] Відень, Австро-Угорщина
Помер	24 липня 1934(1934-07-24) (54 роки) Відень, Австрія
Місце проживання	Австрія
Країна	Австрія
Діяльність	математик, філософ, тополог, викладач університету
Alma mater	Віденський університет Геттінгенський університет Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Віденський технічний університет Страсбурзький університет
Галузь	теорія множин і топологія
Заклад	Віденський університет Боннський університет Інсбруцький університет ЧНУ імені Юрія Федьковича
Науковий керівник	Густав фон Ешеріх
Аспіранти, докторанти	Erwin Kruppad Karl Mengerd Курт Гедель Fritz Hohenbergd Witold Hurewiczd Felix Frankld Theodor Radakovičd Marie Torhorstd Helene Strickd Marie Torhorstd Heinrich Haked Walter Ungerd Walter Schlemperd August Fröhlichd
Членство	Леопольдина Австрійська академія наук
Батько	Ludwig Benedikt Hahnd
Мати	Emma Maria Hahnd
Брати, сестри	Olga Hahn-Neurathd Louise Fraenkel-Hahnd
Нагороди	премія Лібенаd (1921)
Ганс Ган у Вікісховищі

Ганс Ган (нім. Hans Hahn; нар. 27 вересня 1879, Відень — 24 липня 1934, Відень) — австрійський математик і філософ, найбільш відомий своєю теоремою Гана — Банаха.

Походження та родина

Ганс Ган був сином Людвіга Бенедикта Хана (1844—1925), видавця журналу «Politische Correspondenz» і керівника Поштово-телеграфної агенції (1889—1901), і його дружини Емми (1850—1940, в дівоцтві — Блюмель). Серед їх дітей також були математик і філософ Ольга Ган-Нойрат і художник і графік Луїза Френкель-Ган.

У 1909 році Ганс Ган одружився з художницею Елеонорою (Ліллі) Майнор (* 1885), дочкою германіста Якоба Мінора та активістки за права жінок Маргарети Майнор (1860—1927). Актриса Нора Майнор була його дочкою.

Життєпис

Свою наукову кар'єру Ган розпочав у 1898 році, вивчаючи право у Віденському університеті. Через рік він звернувся до математики і навчався в Страсбурзі та Мюнхені. У 1901 році Ган повернувся до Відня, де в 1902 році захистив докторський ступінь на тему (нім.)Zur Theorie der zweiten Variation einfacher Integrale abschloss, отримавши ступінь доктора філософії.

Під час навчання в Технічному університеті у Відні він подружився з Паулем Еренфестом, Генріхом Тітце та Густавом Герглоцем. У 1905 році він габілітувався у Віденському університеті з роботою «Зауваження про варіаційне числення» . Викладав у Чернівцях, Бонні, з 1921 — повний професор Віденського університету.

У 1921 році він отримав премію Річарда Лібена та був обраний членом Німецької національної академії наук Леопольдина. У 1926 році він був президентом Німецької асоціації математиків.

Його найвідомішим учнем був Курт Гедель, який захистив докторську дисертацію в 1929 році.

Ган також дуже цікавився філософією і був активним членом Віденського гуртка. Ган брав участь в університетській політиці як голова Асоціації викладачів соціалістичних університетів і в місцевій політиці як член Віденської міської шкільної ради. Він протестував проти дискримінації єврейських студентів і викладачів і був об'єктом антисемітської кампанії наклепу, яку проводила Deutsch-Österreich Tages-Zeitung у 1924 році. Ган вимагав необмеженої свободи викладання та навчання, безкоштовного навчання та процесу абілітації, заснованого виключно на навчальні здобутки.

У 1934 р. помер у віці 54 років внаслідок операції.

Основні наукові результати

Ім'я Ганса Хана найбільш відоме завдяки теоремі Хана-Банаха. Крім того, Ган зробив інший важливий внесок у функціональний аналіз, теорію міри (теорема Гана про розклад, теорема Віталі-Хана-Сакса), гармонічний аналіз і загальну топологію. Більшу частину публікацій Хана становлять щойно згадані праці математичної тематики. Ганс Ган публікував лише тексти філософського змісту з початку 1930-х років. Вони стосуються епістемологічних міркувань природничих наук.

Основні праці

• Logik, Mathematik und Naturerkennen. In: Hubert Schleichert (Hrsg.): Logischer Empirismus — Der Wiener Kreis, München (1975).
• Überflüssige Wesenheiten (Occams Rasiermesser). ebd.
• Wissenschaftliche Weltauffassung — Der Wiener Kreis. (zusammen mit Rudolf Carnap und Otto Neurath) ebd.
• Empirismus, Logik, Mathematik. Mit einer Einleitung von Karl Menger. Herausgegeben von Brian McGuiness. Frankfurt (1988).
• Über lineare Gleichungssysteme in linearen Räumen. In: Journal für die reine und angewandte Mathematik 157 (1927), S. 214—229. (Urfassung des Satzes von Hahn-Banach)
• Reelle Funktionen. Akademische Verlagsgesellschaft Leipzig (1932)