Ганс Кребс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганс Кребс
нім. Hans Krebs
Bundesarchiv Bild 146-1978-111-10A, Hans Krebs.jpg
Народився 4 березня 1898(1898-03-04)
Гельмштедт, Гельмштедт, Нижня Саксонія, Німецька імперія
Помер 1 травня 1945(1945-05-01) (47 років)
Берлін, Третій Рейх
·shot to the head[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність солдат, військовослужбовець
Знання мов німецька і російська
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності з 1914
Військове звання генерал від інфантерії
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)
Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Орден дому Гогенцоллернів з мечами
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Ганс Кребс (нім. Hans Krebs; нар.4 березня 1898(18980304), Гельмштедт — пом.1 травня 1945, Берлін) — німецький генерал піхоти, останній начальник верховного командування сухопутних військ вермахту в Другій світовій війні.

Життєпис[ред. | ред. код]

З початком Першої світової війни 16-ти річний Кребс записався добровольців в діючу армію. Воював на західному фронті. Після закінчення світової війни він продовжив військову кар'єру в рейхсвері.

У 1930 році був переведений у військове міністерство в Берлін. У 1933/35 роках Кребс був деякий час помічником німецького військового аташе в СРСР і проживав в Москві. Кребс добре розмовляв російською і особисто знав багатьох вищих воєначальників СРСР, в тому числі Жукова. З 1935 року служив у штабі 24-ї дивізії, з 1 жовтня 1937 року — в 11-му відділі Генштабу сухопутних військ.

З 15 грудня 1939 року — начальник штабу 7-го армійського корпусу, учасник Французької кампанії. В березні-травні 1941 року — заступник і в.о. військового аташе в Москві. Після оголошення війни СРСР разом з іншими дипоматами прибув у Берлін, де отримав призначення начальником штабу 7-го армійського корпусу, учасник боїв на радянсько-німецькому фронті. З 14 січня 1942 року — начальник штабу 9-ї армії, з 1 березня 1943 року — групи армій «Центр», з 5 вересня 1944 року — групи армій «В» на Заході. З 17 лютого 1945 року — помічник начальника Генштабу сухопутних військ з оперативних питань і начальник навчального відділу і адміністрації Головної квартири. З 29 березня 1945 року — в.о. начальника Генштабу сухопутних військ замість відправленого у відпустку генерал-полковника Гудеріана.

Знання російської мови допомогло йому вести свій останній діалог з Червоною армією 1 травня 1945 року. Після самогубства Адольфа Гітлера Кребс, за дорученням Йозефа Геббельса, брав участь в спробі укласти перемир'я з радянськими військами, які штурмували Берлін. Ще до 4 ранку він прибув в розташування генерал-полковника Чуйкова. В перемир'ї йому було відмовлено о 10 годині 15 хвилин. Радянське командування наполягало на беззастережній капітуляцію.

В цей же день між 21:30 та 22.00, після того, як майже всі бажаючі залишили фюрербункер, Кребс разом з генералом Бургдорфом застрелився у своїй кімнаті в бункері, вистріливши з табельного пістолета собі в серце.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.467—468 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin, S. 157
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939–1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 472, ISBN 978-3-938845-17-2
  • Hans Krebs — Hitlers treuester General // Braunschweiger Zeitung Spezial (04/2005)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]