Ганс Лернер

Ганс Лернер
нім. Hans Lörner
Лернер під час Нюрнберзького процесу (січень 1947).
Народився	6 березня 1893(1893-03-06) Мюнхен, Королівство Баварія, Німецька імперія
Помер	22 грудня 1983(1983-12-22) (90 років) Мюнхен, Баварія, ФРН
Країна	Німецька імперія  Третій Рейх  ФРН
Діяльність	підприємець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Членство	СС
Військове звання	Оберфюрер СС
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Брати, сестри	Георг Лернер
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Офіцерський хрест ордена Заслуг (Угорщина) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Медаль «За вислугу років у СС» (8 років) Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки) Медаль «За вислугу років в НСДАП» Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Йольський свічник СС Кільце «Мертва голова» Почесний кут старих бійців
Медіафайли у Вікісховищі

Йоганнес «Ганс» Георг Лернер (нім. Johannes „Hans“ Georg Lörner; 6 березня 1893, Мюнхен — 22 грудня 1983) — німецький офіцер, один з керівників Головного адміністративно-господарського управління СС (ВФХА), оберфюрер СС.

Біографія

Син слюсаря. Учасник Першої світової війни. До 1922 року заснував металургійну компанію, в якій його брат Георг Лернер був комерційним менеджером. В лютому 1930 року компанія збанкрутувала. Згодом заснував нову компанію.

1 січня 1932 року вступив у НСДАП (партійний квиток №2 541 670), 1 квітня 1933 року — в СС (посвідчення №83 683), адміністративний співробітник регіонального управління СС. В жовтні 1939 року переведений у війська СС і призначений адміністративним керівником генеральної інспекції підрозділів «Мертва голова». З лютого 1942 року — начальник управління AI ВФХА (Бюджетне управління), з квітня 1944 року — AII. З вересня 1944 року — заступник начальника управлінської групи «А» (Управління військами).

13 січня 1947 року постав перед Американським військовим трибуналом на Нюрнберзькому процесі у справі ВФХА. Був визнаним винним у воєнних злочинах і злочинах проти людяності (через зв'язок ВФХА із діяльністю концтаборів), а також у членстві в злочинних організаціях, і 3 листопада 1947 року засуджений до 10 років ув'язнення. В січні 1951 року звільнений.

Сім'я

Був одружений, мав сина.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами і короною
• Орден Заслуг (Угорщина), офіцерський хрест
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Йольський свічник (16 грудня 1935)
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Кільце «Мертва голова»
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років)
• Медаль «За вислугу років у СС» 4-го і 3-го ступеня (8 років)
• Почесний кут старих бійців
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами

Література

• Ernst Klee: . 2. Auflage. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 2007, ISBN 978-3-596-16048-8.
• Jan Erik Schulte: Zwangsarbeit und Vernichtung. Das Wirtschaftsimperium der SS. Oswald Pohl und das SS-Wirtschafts-Verwaltungshauptamt 1933–1945. Schöningh, Paderborn u. a. 2001, ISBN 3-506-78245-2 (Zugleich: Bochum, Univ., Diss., 1999).
• Records of the United States Nuremberg War Crimes Trials, Vol. V. United States Government Printing Office, District of Columbia 1950. (Band 5 der „Green Series“)
• Mark C. Yerger: German Cross in Silver – Holders of the SS and Police, R. James Bender Publishing (2002), ISBN 978-0912138879