Ганс фон Габерер

Ганс фон Габерер
нім. Johann Baptist Martin Theodor Wilhelm Anton Haberer von Kremshohenstein
Народився	12 березня 1875(1875-03-12) Відень, Австро-Угорщина
Помер	29 квітня 1958(1958-04-29) (83 роки) Дюрен, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна	Австрія
Діяльність	військовослужбовець, хірург, викладач університету, лікар
Галузь	медицина і хірургія
Знання мов	німецька
Заклад	Віденський університет, Інсбруцький університет, Дюссельдорфський університет імені Генріха Гейне і Ґрацький університет
Учасник	Друга світова війна і Перша світова війна
Членство	Леопольдина і Леопольдина
Роки активності	з 1939
Військове звання	Generalarztd
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Почесний знак Австрійського Червоного Хреста Кавалер офіцерського хреста ордена Франца Йосифа Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Орден Залізної Корони 2 ступеня Залізний хрест 2-го класу Медаль «За військові заслуги» (Вюртемберг) Пам'ятна військова медаль (Австрія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Орден Корони короля Звоніміра Командор ордена За заслуги перед ФРН
Медіафайли у Вікісховищі

Йоганн «Ганс» Баптіст Мартін Теодор Вільгельм Антон Габерер, з 1905 року — Габерер фон Кремсгогенштайн (нім. Johann „Hans“ Baptist Martin Theodor Wilhelm Anton Haberer von Kremshohenstein; 12 березня 1875, Відень — 29 квітня 1958, Дюрен) — австрійський і німецький хірург, генерал-майор медичної служби резерву вермахту (1 липня 1942).

Біографія

Син віденського чиновника. В 1894—1900 роках вивчав медицину в університетах Відня і Ґраца. В травні 1900 року отримав ступінь доктора медицини. В 1901 році став асистентом Антона фон Айзельсберга у Віденському університеті, де в 1907 році пройшов габілітацію. З 1911 року — професор Інсбруцького університету, став наймолодшим головою кафедри в Австро-Угорщині. Під час Першої світової війни служив військовим медиком в Південному Тіролі. Завдяки своїй високій репутації в 1920-21 роках був деканом медичного факультету, в 1923-24 роках — ректором Інсбруцького університету. Співпрацював із Фердинандом Зауербрухом. В листопаді 1924 року очолив кафедру університету Ґраца. З 1928 року — професор Медичної академії Дюссельдорфа, в 1929-30 роках — ректор. В грудні 1930 року перейшов у Кельнський університет. В 1930-48 роках — директор університетської клініки Лінденбурга, в 1930-34 роках — заступник директора клініки Августи. З 1933 року — член Товариства друзів СС. З квітня 1935 по жовтень 1938 року — ректор Кельнського університету. 1 травня 1937 року вступив у НСДАП. Був членом численних наукових і медичних товариств. Під час Другої світової війни працював хірургом-консультантом у Франції і СРСР. В 1948 році пройшов денацифікацію і вийшов на пенсію.

Нагороди

• Почесний знак Австрійського Червоного Хреста 1-го класу з військовою відзнакою
• Орден Франца Йосифа, офіцерський хрест з військовою відзнакою і мечами
• Бронзова медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з мечами
• Орден Залізної Корони 2-го класу
• Залізний хрест 2-го класу
• Золота медаль «За військові заслуги» (Вюртемберг)
• Гофрат (1924)
• Почесний доктор політичних наук
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Почесний доктор медицини медичного факультету університету Альтена (1937)
• Золота пам'ятна медаль Кельнського університету (1938)
• Орден Корони короля Звоніміра 1-го класу із зіркою (Хорватія)
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», командорський хрест (березень 1955)
• Почесна грамота Австрійського товариства судинної хірургії

Почесний член

• Віденського медичного товариства (1939)
• Німецького товариства хірургії (1950)
• Німецького рентгенівського товариства (1951)
• Європейського товариства серцево-судинної хірургії в Ліоні (1953)
• Американського хірургічного коледжі
• Штирійської медичної асоціації
• Мексиканського хірургічного товариства Гвадалахари
• Асоціації хірургів Нижнього Рейну-Вестфалії

Джерела

• Marlene Jantsch: Haberer von Kremshohenstein, Hans. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 7, Duncker & Humblot, Berlin 1966, ISBN 3-428-00188-5, S. 389 f. (Digitalisat).
• Michael Grüttner: Biographisches Lexikon zur nationalsozialistischen Wissenschaftspolitik (= Studien zur Wissenschafts- und Universitätsgeschichte. Band 6). Synchron, Heidelberg 2004, ISBN 3-935025-68-8, S. 68–69.
• Ferdinand Sauerbruch, Hans Rudolf Berndorff: Das war mein Leben. Kindler & Schiermeyer, Bad Wörishofen 1951; zitiert: Lizenzausgabe für Bertelsmann Lesering, Gütersloh 1956, S. 288.