Гапакс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Га́пакс, гапакс лего́менон (від грец. ἅπαξ λεγόμενον — «щось згадане один раз», латинська транслітерація hapax legomenon) — термін, уживаний у корпусній лінгвістиці щодо слів, які зустрічаються лише один раз, як у письмовій пам'ятці, так і у працях якогось автора або в окремо взятому тексті. Іноді його уживають неправильно щодо слова, яке зустрічається кілька разів у тексті тільки одного автора. Щодо них доречніші інші терміни: «дис логоменон» (δις λεγόμενον, dis legomenon) — якщо слово зустрічається у тексті двічі; «трис логоменон» (τρις λεγόμενον, tris legomenon) — щодо слова, згаданого тричі, і «тетракіс легоменон» (τετράκις λεγόμενον, tetrakis legomenon) — якщо слово згадане чотири рази. Втім, ці терміни досить рідкісні.

Значення[ред. | ред. код]

Гапакси у стародавніх текстах нелегко піддаються дешифрованню. Якщо слово зустрічається кілька разів, у різних контекстах, це дозволяє досить точно визначити його семантику, чого не можна сказати про слово, згадане тільки раз, притому іноді і без всякого контексту (наприклад, у переліку). Так, багато які з нерозшифрованих знаків майя є гапаксами, біблейські (зокрема, гебрейські) гапакси становлять певну складність під час перекладання текстів.

Деякі науковці вважають гапакси корисними для визначення авторства творів. Так, П. Н. Геррісон (P.N. Harrison) своєю працею «Проблема Пастирських послань» (The Problem of the Pastoral Epistles), написаною у 1921 році, впровадив цей метод у біблейські дослідження. Він показав, що у трьох Пастирських посланнях апостола Павла (Перше та Друге до Тимофія, та Послання до Тита) зустрічається набагато більше гапаксів, ніж в інших його посланнях. Він стверджував, що кількість гапаксів в анонімному або спірному творі вказує на реєстр слів, улюблений тим чи іншим автором, допомагаючи встановити авторство.

В інформатиці[ред. | ред. код]

В областях математичної лінгвістики та електронної обробки природної мови (зокрема, корпусній лінгвістиці та машинному навчанні) прийняте нехтувати гапакси (як інші рідкісні слова), бо вони мають невелику цінність для комп'ютерних технологій. Це уможливлює значно зменшити використовування пам'яті програмою, оскільки більшість слів мови є гапаксами.

Приклади[ред. | ред. код]

Арабська мова[ред. | ред. код]

  • Власні імена: «Ірам» (Коран 89:7), «Бабіл» («Вавилон» — Коран 2:102), «Бакка» або «Баккат» («Бакка» — Коран 3:96), «Джибт» (Коран 4:51), «Рамад'ан» («Рамадан» — Коран 2:185), «ар-Рум» («Стародавній Рим» — Коран 30:2), «Таснім» (Коран 83:27), «Курейш» («Курейш» — Коран 106:1), «Маджус» («Маги» — Коран 22:17), «Марут» («Гарут і Марут» — Коран 2:102), «Макка» або «Маккат» («Мекка» — Коран 48:24), «Наср» (Коран 71:23), «Ду ан-Нун» (Коран 21:87), «Гарут» («Гарут і Марут» — Коран 2:102).
  • زَنْجَبِيل («заньябіл») — «імбир» (Коран 76:17)
  • Один з епітетів Аллаха — الصَّمَد («ас-самад» — «Один Моленний», «Один Благанний») також є гапаксом Корану

Англійська мова[ред. | ред. код]

  • Flother («сніжинка») — знайдене у рукопису, датованому близько 1275 р.
  • Honorificabilitudinitatibus — знайдене у творах Шекспіра
  • Nortelrye («виховання») — знайдене у творах Дж. Чосера
  • Sassigassity (можливе значення — «зухвалість») — згадане в оповіданні Ч. Діккенса «Різдвяна ялинка» (A Christmas Tree)
  • Slæpwerigne (значення дискусійне: «сильно втомлений, сонний» чи «втомлений сном») — знайдене у давньоанглійському корпусі «Книга Ексетера» (the Exeter Book)

Грецька мова[ред. | ред. код]

  • Грецький оригінал «Нового Заповіту» містить 686 гапаксів, які іноді зовуть «новозаповітними». 62 з них зустрічаються у «Першому посланні Петра» і 54 — у «Другому посланні Петра»
  • Згідно з Клайдом Фарром, «Іліада» містить 1097 гапаксів, у той час як «Одисея» — 868.
  • Παναώριος («дочасний», «передчасний») — приклад гапакса «Іліади» (24:540)

Італійська мова[ред. | ред. код]

  • Ramogna — зустрічається у «Божественній комедії» Данте (Чистилище XI, 25)
  • Trasumanar — інший гапакс «Божественної комедії» (Рай I, 70). Перекладають його як «що проходить поза людиною, по той бік людини».
  • Ultrafilosofia («поза філософією», «по той бік філософії») — зустрічається у «Міркуваннях» («Zibaldone») Джакомо Леопарді (Zibaldone 114—115 — 7 червня 1820 р.)

Латинська мова[ред. | ред. код]

  • Deproeliantis — дієприкметник дієслова deproelior («запекло б'юся», «яро борюся»). Зустрічається в одиннадцятому рядку «Оди 1.9.» Горація
  • Mactatu — форма відкладного відмінка однини слова mactatus («пожертвований», «нагороджений», «вбитий»). Зустрічається у поемі «Про природу речей» (De rerum natura) Лукреція
  • Mnemosynus (можливо — «подарунок на пам'ять» чи «пам'ятна записка, нагадка») — зстрічається у 3 рядку 12-ої поеми Катулла
  • Rhos («Русь») — зустрічається у «Бертинських аналах»
  • Scortillum («повійка, маленька повія») — зустрічається у 3 рядку 10-ої поеми Катулла
  • Terricrepo — прикметник, який, певно, стосується якогось прийому ораторського мистецтва. Зустрічається у 8 книзі «Сповіді» Августина.

Старослов'янська і давньоруська мови[ред. | ред. код]

  • Орътъма («вид дорогого одягу») — зустрічається тільки в «Слові о полку Ігоревім».
  • Харалужный — зустрічається тільки у «Слові о полку Ігоревім». Значення його точно не ясне.

Російська мова[ред. | ред. код]

Українська мова[ред. | ред. код]

У культурі[ред. | ред. код]

  • Американський режисер-авангардист Голліс Фремптон у 1971—1972 роках створив серію фільмів, присвячених цій темі.
  • Слово отримало популярність у суспільних засобах масової інформації у 2015 році — після того як учасник британської телевікторини University Challenge Тед Лавдей ужив його у своїй відповіді на питання (правда, вимовивши його не зовсім правильно).
  • Канал Vsauce на YouTube завантажив у вересні 2015 року відеоматеріал про закон Ципфа[1], де ведучий побіжно згадує слово «quizzaciously» — приклад гапакса в англійській мові. Google у результатах пошуку дає єдиний приклад його уживання в Інтернеті. Незабаром це слово стало розділом сайту reddit[2], мемом[3], і навіть назвою пісні.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]