Гапанович Дмитро Опанасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Опанасович Гапанович
біл. Дзмітрый Апанасавіч Гапановіч
Народження 26 жовтня 1896(1896-10-26)
Танежиці, Російська імперія
Смерть 29 листопада 1952(1952-11-29) (56 років)
Москва, РРФСР, СРСР
Поховання Введенське кладовище
Громадянство Flag of the Byelorussian Soviet Socialist Republic (1951–1991).svg Білорусь
Освіта Військово-політична академія імені Леніна[d]
Партія КПРС
Звання CCCP army Rank general-lejtnant infobox.svg Генерал-лейтенант
Війни / битви Перша світова війна,
Громадянська війна в Росії,
Друга світова війна
Відносини О. Пеньковський (зять)
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»

Дмитро́ Опана́сович Гапано́вич (рос. Дмитрий Афанасьевич Гапанович; 26 жовтня 1896 — 29 листопада 1952) — радянський військовик, генерал-лейтенант (02.11.1944).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селі Танежиці, нині Солігорського району Мінської області Білорусі, в селянській родині.

Рядовим бійцем брав участь у Першій світовій війні.

У лавах Червоної армії з 1918 року. Член РКП(б) з 1919 року. Учасник Громадянської війни в Росії, воював на Західному фронті.

У 1929 році закінчив Курси старшого політичного складу при Військово-політичній академії імені В. І. Леніна. Обіймав різні військово-політичні посади в РСЧА.

З лютого 1939 року — член Військової ради Забайкальського військового округу, з 19 червня 1940 року — корпусний комісар. У 1941 році закінчив Курси вищого політичного складу при ГоловПУ РСЧА.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року: член Військової ради Центрального фронту; з вересня — член Військової ради Київського ОВО; з листопада — член Військової ради Уральського ВО. З грудня 1942 року і до кінця війни — член Військової ради і заступник з політичної частини командувача військами Московського ВО. Одночасно, до жовтня 1943 року, виконував обов'язки члена Військової ради Московської зони оборони, з 6 грудня 1942 року — генерал-майор.

У повоєнний час продовжив службу на політичних посадах в Радянській армії, був начальником Головного управління з бойової і фізичної підготовки Сухопутних військ Радянської армії.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора і медалями.

Література[ред. | ред. код]

  • Андреев Н. А. Трагические судьбы. — М.: Олма-Пресс, 2001. — ISBN 5-224-01944-3. (рос.)
  • Залесский К. А. Великая Отечественная война. Большая биографическая энциклопедия. — М.: ACT, 2013. — 832 с. — Тираж 3000 экз. — ISBN 978-5-17-078426-4. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]