Гаральд Нугісекс

Гаральд Нугісекс
ест. Harald Nugiseks
Нугісекс в 2009 році.
Народився	22 жовтня 1921(1921-10-22) або 1921 Сяревере, Тюрі, Ярвамаа, Естонія
Помер	2 січня 2014(2014-01-02) Пярну, Естонія
Країна	Естонія
Діяльність	солдат, військовослужбовець
Учасник	Друга світова війна
Роки активності	з 1943
Військове звання	унтершарфюрер
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Штурмовий піхотний знак в сріблі Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Медіафайли у Вікісховищі

Гаральд Нугісекс (ест. Harald Nugiseks; 22 жовтня 1921 — 2 січня 2014) — естонський офіцер, унтершарфюрер військ СС (1943), капітан естонської армії у відставці (21 лютого 1994). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

На початку Німецько-радянської війни уникнув призову в Червону армію. В серпні 1941 року вступив у вермахт. Учасник звільнення Талліна від радянських військ, після якого місяць служив в Силах самооборони. В травні-вересні 1943 року навчався в унтерофіцерському училищі СС в Лауенбурзі. З 2 жовтня 1941 по грудень 1942 року — солдат 185-ї естонської групи безпеки. В травні 1943 року вступив в Естонський легіон СС. В грудні 1943 року у складі 3-ї естонської добровольчої бригади СС брав участь в боях під Невелем. З 19 лютого 1944 року — командир взводу 1-ї роти 46-го добровольчого гренадерського полку СС (естонського № 2) 20-ї добровольчої гренадерської дивізії СС. Відзначився у боях на Нарві. 13 квітня 1944 року важко захворів і був відправлений на лікування в Південний Тіроль, зміг повернутися в дивізію тільки в жовтні. В січні-березні 1945 року навчався в юнкерському училищі СС.

7 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами в Чехословаччині, в грудні відправлений в Сибір. 10 листопада 1946 року звільнений, проте 13 лютого 1947 року заарештований і засуджений до 10 років ув'язнення. 17 вересня 1953 року амністований, але залишений в Сибіру. В 1958 році повернувся в Естонію.

Нагороди

• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Штурмовий піхотний знак в сріблі (21 грудня 1943)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (21 грудня 1943)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (27 лютого 1944)
  • 1-го класу (7 березня 1944)
• Лицарський хрест Залізного хреста (9 квітня 1944)
• 25 повоєнних нагород, серед яких:
  • Білий хрест Союзу оборони 3-го класу (2001)
  • Медаль Естонської евангелічно-лютеранської церкви (2008)
  • Медаль «Подяка естонського народу» (19 жовтня 2008)
  • Почесний член Клубу друзів Естонського легіону (2009)
  • Знак міста Пярну (2010)
  • Почесний член Союзу оборони (16 квітня 2011)
  • Золотий знак Союзу естонських офіцерів запасу
  • Золотий знак Ярваського полку молодих орлів

Вшанування пам'яті

• 21 жовтня 2016 року в основній школі міста Лаупа був відкритий бронзовий бюст Нугісекса. 27 жовтня МЗС РФ закликало ряд міжнародних організацій засудити відкриття бюста.

Література

• «Kallis tundmatu Rüütliristikandja…». Meie Maa (Kuressaare: 1919—1944) nr 87, 29. juuli 1944, lk 2; loetav ka digiteeritud ajalehtede aadressil
• Voldemar Pinn «Rüütliristi-kandja Harald Nugiseks: neid oli neli. Jutustus mehest, kes on läbi käinud kolmest põrgust». Haapsalu 1995, 118 lk
• Mari Süda, «Minu vanavanaisa Harald Nugiseks». SE&JS, Tallinn 2011, 160 lk; ISBN 9789949910113
• MOONEY, PETER, Waffen-SS Knights and their Battles, Schiffer Military History, 2016.
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Schneider J.W., Their Honor was Loyalty!, R. James Bender Publishing, 1977
• Ritterkreuz Archiv II/2009, Veit Scherzer, Ranis, Juni 2009, ISSN 1866-4709
• Ritterkreuz Archiv, I/2014, Scherzers Militaer-Verlag, Bayreuth, 2012