Гарбуз Володимир Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Васильович Гарбуз
Kultura-4.jpg
Володимир Гарбуз
Народження 21 грудня 1951(1951-12-21) (66 років)
с.Карапиші Миронівського р-ну Киівської області
Національність українець
Громадянство Україна Україна
Жанр портрет, пейзаж
Навчання Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова
Діяльність художник
Напрямок книжкова та станкова ґрафіка, станковий живопис та монументальне мистецтво

Гарбуз Володимир Васильович (*21 грудня 1951, с. Карапиші Миронівського району Київської області) — український художник. Член Національної спілки художників України (НСХУ), 1988. Неодноразовий номінант Національної премії України імені Т. Г. Шевченка.

Живописні і графічні роботи митця представлені в експозиціях багатьох українських і зарубіжних музеїв (Австралії, Канади, Польщі, Словаччини), а також у приватних збірках.[1]

Біографія[ред.ред. код]

Володимир Гарбуз народився 21 грудня 1951 року в с. Карапиші Миронівського району Київської області. Батько був бригадиром-трактористом, найбільше виробляв трудоднів у колгоспі. Мати працювала на буряках. Після 8-го класу юний Гарбуз пішов на курси трактористів.[2]

У 1969 р. вступив до київського художньо-будівельного професійно-технічного училища № 5. У 1971 році пішов до армії. Служив у Москві — у спецчастині, що оформляла «ідеологічно важливі» об'єкти. Служили в ній майже самі українці.[2]

Працював оформлювачем акціонерного товариства «Київоздоббуд» з 1972 по 1979 роки . У 1981 році одружився, а за рік народився син Андрій.

В період з 1979 по 1990 роки працював на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва об'єднання «Художник». Відтоді — на творчій роботі. З 1986 року учасник республіканських мистецьких виставок.

У 1987 році закінчив відділ книжкового мистецтва Українського поліграфічного інституту ім. І.Федорова у Львові (викладач — Ф.Глущук).

Творчість[ред.ред. код]

В. Гарбуз. Із циклу «Барви рідного краю».

Працює в галузі книжкової та станкової ґрафіки, станкового живопису та монументального мистецтва.

Автор ґрафічних серій на шевченківські теми — ілюстрацій до «Кобзаря», книг «Шевченко і вічність», «Стежками до світил», «Давидові псалми», а також олійних творів — «Катерина», «Перепоховання генія» та ін. Художник неодноразово говорив, що шевченківська тема є справою всього його життя.[1]

Серед видань, ілюстрованих художником, — «Виклади давньослов'янських легенд, або Міфологія» Я. Головацького, «Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях» Г. Булашева, «Три сестри» О. Стороженка, збірка українських народних казок «Чортів млин» та багато інших.

Володимир Гарбуз — художник жанрово різноманітний, технічно багатоґранний. Творам притаманний синтез традицій язичництва та духовних надбань християнської культури. У кожному сюжеті митця, за його власними словами, неодмінно є щось від «космічно-прабатьківського», від легендарної предковічної землі України. Особливо виразно це простежується в жанрі пейзажу. Цикл краєвидів Наддніпрянщини — це не пейзажі у традиційному розумінні. Радше це симфонія експресії та кольору.

Персональні виставки[ред.ред. код]

Володимир Гарбуз (зліва) і Ніна Саєнко (справа) разом з мером Парраматти Давид Боржер, під час виставки організовано Спілкою українських митців Австралії (НПВ), квітень 2000 р.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Додаткова література[ред.ред. код]

  • Білан А. Драматургія і лірика «Кобзаря» в ілюстраціях// УК. 2004. № 8.
  • Носа В. Стежками до світил// Вітчизна. 1991. № 2.
  • Хоменко О. Інтерпретація вічності: Образні медитації митця («Давидові псалми»)// СіЧ. 2001. № 8.

Посилання[ред.ред. код]