Гардангер-фіорд

Гардангер-фіорд

no/Hardangerfjorden
60°10′ пн. ш. 6°00′ сх. д.
Частина від	Північне море
складники	Bømlafjordend, Halsnøyfjordend, Husnesfjordend, Kvinnheradsfjordend, Øynefjordend, Q3440508?, Hissfjordend, Samlafjordend, Granvinsfjordend, Utnefjordend, Sørfjordend і Eidfjordend
Прибережні країни	Норвегія
Регіон	Вестланн
Довжина	179 км км
Ширина	10 км км
Максимальна глибина	891 м
Середня глибина	893 м
Вливаються	Kinsod
Міста та поселення	Одда ,Лейрвік
ідентифікатори і посилання
GeoNames	3153873
У проєкті OpenStreetMap	↑10155543 ·R (Вестланн)
Гардангер-фіорд Гардангер-фіорд (Норвегія)
Гардангер-фіорд у Вікісховищі

Гардангер-фіорд — один із фіордів у південно-західній частині Норвегії. Він є третім за довжиною у світі і другим у країні. Навколо фіорду з усіх боків розміщені скелясті гори висотою до 1,5 км, із яких спадає безліч прекрасних водоспадів, прикладом цього можуть бути водоспади Ворінгфоссен  висотою 145 м і Шеггедалс (Skjeggedals). Гардангер-фіорд ділиться на кілька набагато менших фіордів, у тому числі Квіннгерад, Гранвін, Сер, Ейд та Оса.

Гардангер-фіорд заглиблюється в берег Скандинавського півострова на 113 км (за даними БСЕ розміри такі 172 на 7 км). Починається на південь від Бергену, біля острова Стур у Північному морі і тягнеться до плато Гардангер.

Максимальна глибина 891 м., на вході — 253 м. Припливи напівстічні, висотою близько 1 м.

Карта Гардангер-фіорду

Економіка і цікаві місця

Фіорд омиває береги 13 муніципалітетів району Гардангер фюльке Гордаланн: Бемлу, Ейдфіорд, Етне, Гранвін (Granvin), Юндал, Квам, Квіннгерад, Одда, Сунн, Свейо, Тіснес, Улленсванг та Улвік. Вздовж узбережжя фіорду тягнуться рибні господарства, електромеханічні фабрики, порти, меблеві та інші підприємства. У фіорді розводиться лосось і веселкова форель.

Гардангер-фіорд є популярним туристичним об'єктом серед мандрівників, на його берегах побудовані для цього готелі, яких є достатньо багато. Фіорд відомий теж своїми прибережними фруктовими садами, які цвітуть весною. Від Сер-фіорду (Sørfjorden) можемо побачити захоплюючий дух вигляд на льодовик Фолгефонна (третій за розмірами льодовик у країні, площа 220 км², висота до 1674 м), який у 2005 році був доданий до національних парків Норвегії. Поруч із початком фіорду в Русендал в 1660-65 рр. барон Людвиг Розенкранц побудував Русендалський палац, відомий сьогодні як «самий маленький замок Скандинавії».

На дні фіорду лежить потоплений 20 квітня 1940 року німецьким кораблем міноносець типу «Трюгг» «KNM Stegg».

Історія

Близько 8000 р. до.н.е. Скандинавська земна маса почала підійматися, через те що величезний льодовик який покривав усю місцевість впродовж льодовикового періоду почав танути. Нижня частина даної долини була затоплена, і таким чином утворилось те, що ми сьогодні знаємо як Гардангер-фіорд. Долина не тільки утворилась через льодовикову ерозію, але вода високого тиску, яка протікала під льодом допомогла у творенні місцевості.

Історія фіорду та заселення його околиць простежується набагато раніше часів Вікінгів, до часу мисливців які полювали на навколишніх горах, а пізніше, осіли та почали займатися землеробством на цій плодовитій землі, яка сьогодні вважається "фруктовим садом Норвегії" .

Пізніше фіорд був і місцем великого припливу туризму до Норвегії, а в 1875 році. Томас Кук почав щотижневі круїзні виїзди з Лондону до Гардангер-фіорду. Завдяки своїй дивовижній природі, льодовикам та великим водоспадам фіорд здобув безліч прихильників у світі. Незабаром після цього великі водоспади, яких тут повно, стали джерелом енергії для ведення промисловості у фіордних поселеннях, таких як місто Одда.

Географія

Гардангер-фіорд біля Нургейсмунну

Схід сонця над Гардангер-фіордом

Гардангер-фіорд починається близько до Атлантичного океану приблизно за 80 кілометрів (50 миль) на південь від міста Берген. Тут фіорд розташований в північно-східному напрямку між островом Бемло і материком. Він проходить великими островами Сторд, Тиснешою та Варальдси на північ / заході та півострова Фолгефонна на південному / східному боці. Зі сторони материка він починає відгалужуватися в менші фіорди, які йдуть всередину до великого гірського плато Гардангервидда. Найдовша гілка Гардангер-фіорду - це Сорфіорден, який скорочує південь на відстані 50 кілометрів від головного фіорду. Максимальна його глибина складає понад 860 метрів (2820 футів), недалеко від села Норгеймсун в середині фіорду. Третій за величиною льодовик Норвегії знаходиться на півострові Фолгефонна уздовж Гардангер-фіорду. З його трьома частинами льодовик Фолгефонна займає площу у 220 км² (85 кв. км), а у 2005 році він став захищеним як Національний парк Фолгефонна. Площа фіорду поділяється на 13 муніципалітетів у графстві Гордаланн: Бемоло, Ейдфіорд, Етне, Гранвін, Юндал, Квам, Квіннегард, Одда, Стур, Свіо, Тисне, Ульенсванг і Ульвік. Загальна кількість мешканців, що проживають у всіх цих муніципалітетах уздовж фіорду, становить лише трохи понад 70 000 на загальну площу 8 471 км² (3271 кв. миль).

Сьогодні Гардангер-фіорд переживає свої найкращі часи у плані туризму, а нова інфраструктура для мандрівників знову стала галуззю для доходів місцевих громад по фіорду.

Фіорд має хороші умови для розведення риби, ловлі, господарювання. Рибні господарства щорічно виробляють понад 40 тис. тонн лососевих і веселкової форелі (2002 р.) І перетворюють Гардангнрфіорд в одне з чотирьох основних регіонів рибного вирощування у світі.

Тала вода Hardangerfjord також є відомим світовим продуктом фірми Isklar, який продають у всіх куточках світу.

Картини, на яких зображений Гардангер-фіорд

• 
• 

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 24 лютого 2018 у Wayback Machine.] (норв.)(нім.)(англ.)
• Гардангер-фіорд. Офіційний туристичний портал на тему Норвегії — visitnorway.com. Архів оригіналу за 2 грудня 2009. Процитовано 8 січня 2010.