Гареєв Муса Гайсинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гареєв Муса Гайсинович
Муса Ғaйса улы Гәрәев
Gareev mg.jpg
Народження 9 червня 1922(1922-06-09)
Ілякшиди
Смерть 17 вересня 1987(1987-09-17) (65 років)
Уфа
Поховання Q4345257?
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе (1951) і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил СРСР (1959)
Роки служби 19401964
Звання CCCP air-force Rank polkovnik infobox.svg Полковник авіації
Формування 1-ша гвардійська штурмова авіаційна дивізія
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Богдана Хмельницького III ступеня Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Медаль «За відвагу»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За взяття Кенігсберга»
Гареєв Муса Гайсинович у Вікісховищі?

Гаре́єв Муса́ Гайси́нович (башк. Муса Ғaйса улы Гәрәев; нар. 9 червня 1922 — пом. 17 вересня 1987) — радянський військовий льотчик-штурмовик, учасник Другої світової війни, двічі Герой Радянського Союзу, полковник авіації (1956).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 9 червня 1922 року в селі Ілякшиди Уфимської губернії (тепер Ілішевський район Башкортостану) в селянській родині. Башкир. Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1940 році закінчив 2 курси технікуму НКШС й був призваний до лав РСЧА.

У 1942 році закінчив Енгельсську військову авіаційну школу.

З 25 вересня 1942 року сержант М.Г. Гареєв — у діючій армії, льотчик 944-го штурмового авіаційного полку.

У 1944 році призначений командиром ескадрильї 76-го гвардійського штурмового авіаційного полку 1-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 1-ї повітряної армії 3-го Білоруського фронту.

Війну закінчив штурманом авіаційного полку, гвардії майор.

Брав участь в боях під Сталінградом, на Донбасі, в Криму, Білорусі, Литві, Польщі, Східній Прусії.

Всього за роки війни здійснив 250 бойових вильотів на штурмовку військових об'єктів, мостів, залізничних станцій та ворожих укріплень.

Учасник Параду Перемоги на Красній площі в Москві 24 червня 1945 року.

У повоєнні роки командував авіаційним полком. У 1951 році закінчив Військову академію імені Фрунзе, у 1959 році — Військову академію Генштабу. Полковник (1956).

У 1964 році за станом здоров'я вийшов у запас.

Мешкав у місті Уфа. У 1965–1977 роках очолював Башкірський республіканський комітет ДТСААФ.

Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 2-го, 3-го та 4-го скликань, депутатом Верховної Ради Башкирської АРСР 7-9 скликань.

Помер 17 вересня 1987 року. Похований у парку Перемоги в місті Уфа.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року гвардії капітан Гареєв Муса Гайсинович за здійснення 164 бойових вильоти та виявлені при цьому відвагу і бойову майстерність, удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6227).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1945 року гвардії майор Гареєв Муса Гайсинович за здійснення 207 бойових вильотів нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 41/II).

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденами Трудового Червоного Прапора, Богдана Хмельницького 3-го ступеня, Олександра Невського, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, трьома орденами Червоної Зірки й медалями.

Почесний громадянин міста Уфа[1].

Пам'ять[ред. | ред. код]

У 1948 році а рідному селі М. Гареєва встановлено бронзове погруддя Героя. У 1960 році погруддя було перенесене на бульвар Слави в місті Уфа.

На будинку № 4 по вулиці Худайбердина в Уфі, де мешкав М. Гареєв, встановлено меморіальну дошку з барельєфом Героя.

У Третьяковській галереї в Москві зберігається створений народним художником СРСР М. В. Томським у 1947 році з базальту скульптурний портрет М. Гареєва.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]