Гаркуша Нінель Леонідівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нінель Леонідівна Гаркуша
Гаркуша Нинель Леонидовна.jpg
Народження 26 червня 1927(1927-06-26)
Кам'янець-Подільськ, Кам'янецька округа, Українська СРР, СРСР
Смерть 1 квітня 2006(2006-04-01) (78 років)
  Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Навчання Московський інститут прикладного та декоративного мистецтва
Діяльність художниця
Напрямок декоративне мистецтво
Працівник Академія архітектури Української РСР, КиївЗНДІЕП[d], Київський комбінат монументально-декоративного мистецтва[d] і Спеціалізована школа № 94 «Еллада»[d]
Член Спілка радянських художників України

Ніне́ль Леоні́дівна Гарку́ша (26 червня 1927(1927-06-26), Кам'янець-Подільськ, Українська СРР, СРСР — 1 квітня 2006(2006-04-01), Київ, Україна) — українська художниця декоративного мистецтва. Член Національної спілки художників України (від 1964 року).

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 26 червня 1927(19270626) року в Кам'янець-Подольському, нині Хмельницька область, Україна.

Закінчила 1952 року Московський інститут прикладного та декоративного мистецтва (викладачі Ф. Волошка, Ф. Мішуков).

Від 1952 року — науковий співробітник Інституту монументального мистецтва Академії архітектури УРСР.

У 1963—1983 роках — старший скульптор, керівник групи, головний спеціаліст відділу, завідувач лабораторії монументально-декоративних мистецтв Зонального науково-дослідного інституту типового та експериментального проектування.

У 1984—1991 роках — у монументальному цеху Київського комбінату монументально-декоративного мистецтва.

Від 1991 року — викладач Київської середньої школи № 94.

Основні роботи — у галузі монументально-декоративної скульптури та декоративного мистецтва (художня кераміка, карбування).

Від 1963 року — учасниця всеукраїнських художніх виставок. Персональні виставки відбулися 1975 року в Чернігові та 2005 року в Києві.

Роботи зберігаються у Кам'янець-Подільському історичному музеї-заповіднику.

Померла 1 квітня 2006 року в Києві.

Родина[ред. | ред. код]

Чоловік Микола Степанович Коломієць — архітектор, художник і мистецтвознавець.

Твори[ред. | ред. код]

  • Кераміка
    • «Легенда про Київ», «Збирачка яблук», «Гуцулки», «Переможці» (усі — 1971).
    • «Весілля», «Перепляс», «Урожай» (усі — 1972).
    • «Гуцульський танок», «Весна», «Визволення», «Мрії», «Повернення», «Літо», «Адам і Єва», «Індіанка з голубом», «Продавець води» (усі — 1973).
  • Декоративне оздоблення бібліотеки Палацу культури в місті Нова Каховка Херсонської області (1953) — портрет Тараса Шевченка, композиції «Катерина» та «Гайдамаки», станції метро «Святошин» у Києві (1971).
  • Панно
    • «Енергія» на будинку організаційного центру в м. Українка Київської області (1970).
    • «Чорнобиль» на будинку лікарні МВС у Києві (1994).

Фотографії[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]