Гарлемермер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гарлемермер
нід. Haarlemmermeer
Coat of arms of Haarlemmermeer.svg Haarlemmermeer vlag.svg
Герб Гарлемермера Прапор Гарлемермера
громада:
Гарлемермер
Адм. центр Гофддорп
Країна Нідерланди Нідерланди
Населення
 - повне 144 166 чол. (2014)
 - густота 807/км²
Площа
 - повна 185,29 км²
 -% води 3
Висота
 - середня - 4
Часовий пояс UTC+1, UTC+2 (літо)
Дата заснування 16 липня 1855
Губернатор Тео Ветерінгс
Веб-сайт http://www.hlmrmeer.nl/nl
Код ISO 3166-2 NL-NH
Map - NL - Municipality code 0394 (2009).svg

Гарлемермер (нід. Haarlemmermeer) — громада на північному заході Нідерландів, у південній частині провінції Північна Голландія. Центр громади — Гофддорп. Місто є одним з найбільших у Нідерландах, назва якого не збігається з назвою громади. На території громади розташований аеропорт Схіпгол.

До складу громади входять також міста, містечка та села Гофддорп (73 294), Алсмердербрюг, Аббенес, Бадхувердорп (12 044), Бейнсдорп, Бусінгеліде, Байтенкаг, Бюргервен, Крюкіус, Пікетберг (12 075), Кабел, Леймейдербюрг, Лійнден, Ліссербрук (3 579), Неве-Мер, Ніевебрюг, Неве-Веннеп (30 584), Оуде-Мер, Рійсенхаут (4 103), Розенбюрг, Схіпгол-Рейк, Вейфхюзен (4 387), Ветерінгбрюг, Звансхук (1 780), Званенбюрг (7 570).

Назва походить від осушеного озера Гарлем, на місці якого розташувалася громада.

Історія[ред.ред. код]

Озеро Гарлемермер було реліктом північного рукава Рейна. У 1531 Гарлемермер мав площу 26 км² і поряд з ним було три невеликих озера: Лейдше Мер, Спірінг Мер і Оуде Мер, із загальною площею близько 31 км². Після сильних повеней чотири озера перетворилися в одне під назвою Гарлемермер. Внаслідок утворення озера зникли деякі села.

1647 року новий Гарлемермер мав площу близько 150 км², через сторіччя площа збільшилася до більш ніж 170 км² ( 66 кв. миль). У 1643 році Ян Легвотер вперше запропонував осушити озеро. Подібні проекти висували Ніколаус Самуель Крукіус 1742 року і барон ван Лінден ван Геммен у 1820 році. Пропозиції не бралися до уаги, допоки ураган у листопаді 1836 року не спричинив повені, що дійшла до Амстердама, а на Різдво затопила вулиці Лейдена.

Історична карта зображує Гарлемермер до осушення озера

1 серпня 1837 року король Вільгельм I призначив королівську комісію. Схема, запропонована комісією, була схвалена голландським парламентом у березні 1839 року і в травні 1840 року було розпочато роботи. Навколо озера був проритий канал, названий Ringvaart (Кільце-канал), щоб перенвправити водовідведення та рух суден, які раніше йшли через озеро. Цей канал мав 61 кілометр у довжину і 2,40 метра глибиною. Земля, вийнята з каналу, використовувалася для побудови дамби від 30 до 50 метрів у ширину навколо озера. Площа, обмежена каналом, становила більше 180 км², а середня глибина озера 4 метри. Було підраховано, що близько 1000000000 тонн води доведеться піднімати за допомогою механічних засобів. Було збудовано насосну станцію Крукіус. Насосна станція почала діяти у 1848 році, і озеро було повністю осушене до 1 липня 1852 року.

Насосна станція Крукіус

У 1854 році місто Лейден претендувало на володіння новими територіями, але суди прийняли рішення на користь держави. Гарлемермер був включений як муніципалітетм у провінцію Північна Голландія на підставі закону від 16 липня 1855 року. Його першим мером був Маттіюс Самуель Петрус Пабст.

Першу церкву було побудовано того ж 1855 року і до 1877 їх було вже сім. До 1860 року населення муніципалітету становило 7237 осіб, а за 40 років потому, в 1900-му, число мешканців становило 16 621.

Спочатку сільське господарство домінує в муніципалітеті. Але 99 % земельної ділянки належить кільком багатим землевласникам, внаслідок неврожаїв і низьких цін на сировинні товари життя було дуже важким для орендарів. Лише після 1900 року ситуація поліпшилася, коли ціни на сировинні товари зросли й більшість фермерів мала свою землю. Тоді розвинулося тепличне господарство. Сезонні робітники, залучені до праці за високу зарплату, збільшили населення у селах уздовж каналу. Кукурудза, насіння, масло і сир були основною продукцією.

У 1917 військовий аеропорт був побудований недалеко від старого форту Сгіпхол. Нині аеропорт Сгіпхол є основним центром цивільної авіації в Нідерландах, використовуючи 15 % площі громади. У 1926 році муніципальна рада Амстердама взяла на себе управління Сгіпхолом.

Аеропорт Сгіпхол сьогодні

Визначні місця[ред.ред. код]

  • Форти кінця 19 ст. старої оборонної лінії навколо Амстердама;
  • Музей Крукіуса, розміщеній у старій насосній станції Крукіус 1848 року.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]


Нідерланди Це незавершена стаття з географії Нідерландів.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.