Гаролд Вармус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гарольд Елліот Вармус
Harold Elliot Varmus
HEVarmus.jpg
Народився 18 грудня 1939(1939-12-18) (74 роки)
Фріпорт, Нью-Йорк, США
Галузь наукових інтересів Вірусологія
Заклад Меморіальний онкологічний центр Слоан-Кеттерінг
Alma mater Амхерстський коледж
Колумбійський коледж лікарів і хірургів
Відомий завдяки: відкрив механізм вірусної неоплазматичної трансформації
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології та медицини (1989)
Національна наукова медаль США (2001)
Особ. сторінка http://www.mskcc.org/mskcc/html/1780.cfm

Гарольд Елліот Вармус (англ. Harold E. Varmus; народився 18 грудня 1939 року, Фріпорт, Нью-Йорк) — американський лікар-вірусолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1989 року «за відкриття клітинної природи ретровірусних онкогенів», яку він розділив з Майклом Бішопом. Президент і керуючий Меморіального онкологічного центру Слоан-Кеттерінг (Нью-Йорк).

Біографія[ред.ред. код]

Гарольд Вармус народився 18 грудня 1939 року у Фріпорті ( Нью-Йорк). Закінчив Амхерстський коледж, потім вступив до Гарвардського університету, де провчився по спеціальності література лише один рік, після чого перейшов в Колумбійський коледж лікарів і хірургів (Нью-Йорк). Після закінчення медичної школи пропрацював у Колумбійському пресвітеріанському госпіталі в 19681969 роках і пройшов коротке стажування в Національному інституті здоров'я, де почав вивчати як цАМФ регулює експресію бактеріальних генів. У 1970 році переїхав до Сан-Франциско в Університет Каліфорнії як пост-докторант лабораторії Майкла Бішопа. З 1970 року — професор відділу мікробіології та імунології. З 1984 року — іменний професор молекулярної вірусології.

У 1989 році Бішоп та Вармус отримали за свої дослідження Нобелівську премію з фізіології і медицини.

Директор Національного інституту здоров'я (1993—1999). З 2000 року — президент і керуючий Меморіального онкологічного центру Слоан-Кеттерінг (Нью-Йорк).

Посилання[ред.ред. код]