Гаррі фон Бюлов-Боткамп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гаррі фон Бюлов-Боткамп
нім. Harry von Bülow-Bothkamp
Народився 19 листопада 1897(1897-11-19)
Боткамп, Плен, Шльезвіґ-Гольштайн, Німеччина
Помер 27 лютого 1976(1976-02-27) (78 років)
Кірхбаркау, Плен, Шльезвіґ-Гольштайн, ФРН
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність солдат
Учасник Перша світова війна, Друга світова війна, Французька кампанія і Битва за Британію
Військове звання Wehrmach Lw Oberst 1945h.svg оберст, обергруппенфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Брати, сестри  • Walter von Bülow-Bothkampd
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Альберта (Саксонія)
Військовий орден святого Генріха
Орден дома Гогенцоллернів
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний кут старих бійців
Нагрудний знак пілота

Гаррі фон Бюлов-Боткамп (нім. Harry von Bülow-Bothkamp; 19 листопада 1897, Боткамп — 27 лютого 1976, Кірхбаркау) — німецький льотчик-винищувач, один із небагатьох асів обох світових воєн. Оберст (полковник) люфтваффе, обергруппенфюрер НСФК (Націонал-соціалістичного авіакорпусу).

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Гаррі фон Бюлов-Боткамп мав дворянське походження, народився в замку своєї сім'ї в селі Боткамп у провінції Шлезвіг-Гольштейн. Він почав свою військову службу з саксонського гусарського полку № 18, коли йому було 17 років, перш ніж навчився літати в серпні 1916 року. У грудні 1916 року він приєднався до німецького авіасполучення. Спочатку він прилетів на двомісних FFA 53, пізніше- на FA 272 (A) як пілот розвідки, що направляє артилерійський вогонь, перш ніж стати льотчиком-винищувачем з Jasta 36, ​​яким командував його брат Вальтер, якого збили 6 січня 1918 року .

Перший літак Гаррі фон Бюлов-Боткамп збив 12 червня 1917 року (Airco DH.4), а згодом — ще 5 винищувачів противника. Його остання перемога відбулась 21 липня 1918 роки над майором Р. Г. Фріменом, командиром ескадрильї № 73. Найвідомішою стала його четверта перемога — над британським капітаном капітаном Сесілом Кларком з ескадрильї № 1, який збив 10 німецьких літаків. Кларк був поранений і взятий у полон. Гаррі був звільнений від служби за наказом кайзера 25 серпня 1918 року. Гаррі був єдиним із чотирьох братів, які пережили війну: найстарший, Фрідріх, був убитий в 1914 році, Вальтер загинув в бою в Іпресі в січні 1918 року, а Конрад, який командував частиною авіаційного батальйону фінських ВПС, загинув в бою 26 вересня 1918 року.

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Після Першої світової війни він повернувся в школу (гімназія) і вступив до університету, вивчав сільське господарство. Разом з Паулем Бюмером він заснував Bäumer Aero в Гамбурзі-Фульсбюттель для виробництва літаків. Компанія збанкрутувала під час Великої депресії.

Він повернувся у ВПС як гауптман (капітан) в 1935 році, в недавно створеному Люфтваффе. У наступному році його підвищили до майора і призначили командиром Jagdgeschwader 2 «Ріхтгофен», також відомої як JG II. У 1939 році він став інспектором Національного цивільного лботного корпусу, цивільного резерву Люфтваффе.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

На початку Другої світової війни Бюлов-Боткамп командував Gruppe II./JG 77 з листопада 1939 року. У квітні 1940 року Бюлов-Боткамп знову став командиром Jagdgeschwader 2, очолював її під час бліцкригу до Франції в травні і червні 1940 року. Хоча йому було вже за 40 років, у Французькій кампанії він збив щонайменше 12 літаків, за що був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.

1 вересня 1940 Бюлов-Боткамп був призначений в школу нічних винищувачів № 1. Він залишався в ній до жовтня 1943 року. Бюлов-Боткамп командував 5-ю винищувальною дивізією з листопада 1943 року, а потім командував Jafu 4 на західному фронті з березня 1944 року по вересень 1944 року, після відправлений у резерв, де і зустрів кінець війни.

Бюлов-Боткамп помер природною смертю в Кірхбаркау, неподалік від свого родового замку, де був похований поруч зі своїми братами.

Нагороди[ред. | ред. код]

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939–1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches] (German). Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6. 
  • Nauroth, Holger- Jagdgeschwader 2 «Richthofen», A Photographic History (ISBN 0-7643-2094-7) — Schiffer Publishing, Atglen, PA, 2005
  • Ringlstetter, Herbert — Helmut Wick, An Illustrated Biography Of The Luftwaffe Ace And Commander Of Jagdgeschwader 2 During The Battle Of Britain (ISBN 0-7643-2217-6) — Schiffer Publishing, Atglen, PA, 2005
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939–1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives] (German). Jena, Germany: Scherzers Militaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2. 
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934