Гартман Віктор Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гартман Віктор Олександрович
Viktor Hartmann.jpg
Народився 23 квітня (5 травня) 1834
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Помер 23 липня (4 серпня) 1873 (39 років)
Москва, Російська імперія[2]
·аневризма
Країна Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Діяльність художник, архітектор, скульптор
Галузь архітектура
Alma mater Петербурзька академія мистецтв (1861)
Знання мов російська[3]
Напрямок неовізантійська архітектура і Псевдоруський стиль
Нагороди
Large gold medal of the Imperial Academy of Arts
В. Гартман. Ескіз костюмів до балету «Трільбі»

Віктор Олександрович Гартман, рос. Виктор Александрович Гартман (23 квітня (5 травня) 1834, Санкт-Петербург — 23 червня (4 серпня) 1873, с. Киреєво під Москвою) — російський архітектор, художник й орнаментист, один з основоположників псевдоруського стилю в архітектурі.

Вчився в Петербурзькій академії мистецтв. Однією з найбільших його архітекторських робіт вважається пам'ятник Тисячоліття Росії, відкритий 1862 року у Великому Новгороді на честь 1000-ї річниці від призвання Рюрика до княжіння у Новгороді. У 1864—1868 роках здійснив подорож за кордон, під час якої зробив серію малюнків олівцем та аквареллю.

1870 року завдяки В. Стасову зблизився з композиторами «Могутньої купки», особливо М. П. Мусоргським. Помер у 39-річному віці від аневризми. Посмертна виставка робіт Гартмана 1874 року надихнула Мусоргського на створення однієї з найкращих своїх робіт — фортепіанного циклу «Картинки з виставки».

Джерела[ред. | ред. код]

  • Русский биографический словарь: В 25 т./ под наблюдением А. А. Половцова. 1896—1918 (рос.)
  • Сборник материалов для истории Императорской Академии Художеств, т. 3, С.-Пб. 1866 г. (рос.)
  • Отчет Имп. Академии Художеств с 4 ноября 1872 г. по 4 ноября 1873 г. С.-Пб. 1874. (рос.)
  • Новицкий А. П. История русского искусства. Т. 2 — М., 1903 г.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Гартман Виктор Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Зведений список імен діячів мистецтва — 2010.
  3. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.