Гарт Брукс
Троял Гарт Брукс (англ. Troyal Garth Brooks; народ. 7 лютого 1962, Талса, Оклахома) — американський виконавець кантрі-музики. Брукс додав елементи рок-музики до своїх записів і концертних виступів, що принесло йому величезну популярність. Цей прогресивний підхід дозволив йому домінувати в чарті кантрі-синглів і альбомних чартах і, в той же час, за рахунок елементів поп-музики доносити свою творчість до найширшої аудиторії[13].
Кар'єра Гарта Брукса стала однією з найуспішніших в історії популярної музики, побивши рекорди продажів і відвідуваності концертів у 1990-ті роки. Альбоми Брукса продовжують успішно розкупаються: за даними Nielsen Soundscan на жовтень 2011 року, альбоми Брукса продані тиражем 68 561 000 копій, з цим результатом він є найпродаванішим музикантом в США «ери SoundScan» (з 1991 року), випереджаючи за цей період на 5 млн копій The Beatles[14]. Крім того, за даними RIAA, Брукс є третім музикантом за кількістю проданих альбомів після The Beatles та Елвіса Преслі із 128 мільйонами проданих альбомів[15]. 6 альбомів Брукса отримали діамантовий статус в США, це: Garth Brooks (10х платиновий), No Fences (17× платиновий), Ropin' the Wind (14× платиновий), The Hits (10× платиновий), Sevens (10× платиновий) і Double Live (21× платиновий)[16].
З 1989 року вийшло 19 записів Гарта Брукса, в тому числі 9 студійних альбомів, 1 концертний альбом, 4 збірника, 3 різдвяних альбоми і 2 бок-сета, а також 77 синглів.
Гарт Брукс народився 7 лютого 1962 в Талсе, штат Оклахома. Він був найменшим сином Трояла Реймонда Брукса, працівника нафтової компанії, і Коллін Керол, співачки-кантрі, що записувалася на лейблі Capitol Records і виступала в телевізійній передачі Ozark Jubilee[17][17][18][19]. Для батьків Брукса цей шлюб став другим, таким чином у Гарта з'явилися чотири звідні брати старшого віку (Джим, Джері, Майк, і Бетсі). У пари було двоє спільних дітей — Келлі і Гарт[20]. В їхньому будинку в Юконі, Оклахома, сім'я влаштовувала щотижневі творчі вечори. Всі діти мали обов'язково брати участь, виконуючи пісні або роблячи пародії[21]. Гарт вчився грати на гітарі і банджо[22].
В дитинстві Гарт часто співав вдома, але в школі він більше уваги приділяв спорту. У вищій школі Брукс зайнявся футболом, бейсболом і легкою атлетикою. Під час навчання в «Oklahoma State University» він брав участь у змаганнях з метання списа[19][23]. Брукс завершив навчання в університеті в 1984 році, отримавши ступінь спеціаліста в сфері реклами[23]. В цьому ж році, Брукс почав професійну музичну кар'єру — він співав і грав на гитарі в клубах и барах Оклахомы[19][23].
Дебютний альбом Гарта Брукса названий просто Garth Brooks вийшов 1989 року.
1999 року Гарт Брукс і його продюсерська компанія «Red Strokes Entertainment», спільно з «Paramount Pictures» почали кампанію з промоцією на ринок фільму, в котрому Брукс зіграв роль рок зірки. Головним героєм фільму «The Lamb» є вигаданий рок-співак Кріс Гейнс. Для збільшення зацікавленності до цього проєкту Брукс записав альбом «Garth Brooks in … The Life of Chris Gaines», котрий мав бути деяким «пре-саундтреком» фільму[24]. Брукс також з'явився в образі Гейнса в телевізійній програмі «Behind the Music» на каналі VH1, а також виступив від свого імені в програмі «Saturday Night Live».
15 жовтня 2009 року Гарт Брукс оголосив про те, що повертається на сцену і буде виступати по вікендам в готелі і казино «Encore Las Vegas». Ці виступи продовжувались аж до осені 2011 року. Надалі було оголошено, що музикант продовжить виступати в Лас-Вегасі, його виступи були заплановані, як мінімум, до червня 2012 року[25]. Такий графік дозволяє Бруксу протягом тижня займатися сімейними справами (заради яких він і залишав сцену), а на вихідні виступати. Фінансові умови контракту на виступи не були оголошені, але організатор виступів оголосив, що надав співаку приватний літак для перельотів між місцем виступів у Лас-Вегасі і будинком музиканта в Оклахомі.
Від своїх старших братів і сестер Гарт Брукс перейняв любов до різних жанрів музики. Почувши дебютний сингл кантрі-співака Джорджа Стрейта «Unwound», Брукс вирішив, що буде виконувати кантрі-музику[23]. Хоча Гарт з дитинства слухав кантрі-музику, але йому подобалася також і рок-музика. Брукс називав музикантів, які найбільше вплинули: Джеймс Тейлор, Ден Фогельберг і Таунс Ван Зандта[21][26]. Крім того, на Брукса вплинули пісні рок-музикантів 1970-х років, таких як Біллі Джоел і Брюс Спрінгстін та оперний рок Queen і Фредді Мерк'юрі. У творчості Брукса з'єдналися кантрі в дусі Мерла Хаггарда, хонкі-тонк, пост-фольк-рок, арена-рок 1970-х років, що дозволило йому добитися величезного комеційного успіха[27].
В своїх найуспішніших концертах Брукс використовував безпровідну мікрофон-гарнітуру, що дозволило йому швидко пересуватися по сцені, надаючи таким концертам велику енергетику і театральність, які властиві виконавцям стадіонного року і оживляло звичайну спокійну і розмірену кантрі-музику[28].
The Recording Industry Association of America оголосила, що Гарт Брукс — найпродаваніший сольний виконавець 20-го століття в Америці[29]. Це повідомлення викликало критику з боку преси і багатьох меломанів, котрі були впевнені, що в Елвіса Преслі більше проданих записів, ніж у Брукса, а його менші показники пояснюються помилковою методикою сертифікації RIAA за його життя[30][31]. Хоча Бруксу, з його слів, і було дуже приємно таке досягнення, проте він заявив, що також вважає, що найбільші продажі альбомів із всіх сольних виконавців в Елвіса Преслі[30].
З того часу RIAA переглянуло свої методи підрахунку сертифікатів.
24 травня 1986 року Гарт Брукс одружився зі своєю коханою, авторкою пісень Сенді Мал. Вони зустрілися, коли Гарт працював охоронцем в барі. Брукс і Мал стали жити окремо з березня 1999 року, оголосили про свої плани розлучитися 9 жовтня 2000 року і подали документи на розлучення 6 листопада 2000 року[32]. Розлучення було остаточно оформлене 17 грудня 2001 року[32].
Із середини 1990-х років багато таблоїдів писали, що у Гарта Брукса роман із колегою по музичній діяльності, кантрі-співачкою Трішею Єрвуд. Брукс і Єрвуд відкидали наявність роману між ними[33]. Надалі, після розлучення Брукса, він почав зустрічатися з Єрвуд, а потім 10 грудня 2005 року в їхньому будинку в Оклахомі відбулося весілля музикантів. Цей шлюб став для Брукса другим, а для Єрвуд — третім. Пара володіє будинками в Гудлетсвілі в Теннессі, Малібу в Каліфорнії і в Port St. Lucie у Флориді, але, живе, переважно, на ранчо в Овассо, Оклахома, в передмісті Талси[34].
Восени 2007 року було оголошено, що 25 і 26 січня 2008 року Гарт дасть 2 благодійних концерти в Лос-Анджелесі на арені «Staples Center» для постраждалих від пожеж у Каліфорнії. 1 грудня квитки на концерти надійшли у продаж і були поширені протягом кількох хвилин, що заставило організаторів дати ще кілька концертів. Квитки на всі шоу в Лос-Анджелесі були розпродані менше, ніж за 1 годину. Канал «CBS» в прямому ефірі здійснював трансляцію першого із цих концертів (25 січня в 9 годин вечора), надавши глядачам можливість зробити пожертвування організаціям з боротьби з пожежами[35].
У грудні 2010 року Брукс дав в Нешвілі в «Bridgestone Arena» 9 концертів менше, ніж за тиждень. На концерти було продано всього близько 140 тисяч квитків і зібрано 5 мільйонів доларів. Збори від цих виступів були направлені на користь жертв паводку в Нешвілі, що стався в травні 2010 року.
За свою кар'єру Гарт Брукс виграв багато різноманітних музичних нагород, серед котрих і такі значимі, як:
- 2 Греммі[36]
- 17 American Music Awards (включаючи нагороду «Артист 90-х», отриману Бруксом 2000-го року)[37]
- Recording Industry Association of America, «Артист століття» (за найбільшу кількість проданих альбомів в 20-м столітті в США)[29]
- 21 Academy of Country Music Awards (в тому числі «Артист десятиліття» (1990-х) і «Crystal Milestone Award» — нагорода найпродаванішому кантрі-артисту в історії)[38]
|
|
|
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Ray M. Encyclopædia Britannica
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11914008X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ http://www.nytimes.com/movies/movie/178727/Garth-Brooks-His-Life-From-Tulsa-to-the-Top/overview
- ↑ http://www.billboard.com/bbcom/thisday/index.jsp?JSESSIONID=gvpgJrFbhFT8Lr2RmMSJTyqQn80zvHRQtkmdDf2ytnkhflHvbKyR!1426174428
- ↑ http://www.upi.com/blog/2013/p53/
- ↑ http://blog.thatscountry.com/2015/02/26/49049
- ↑ http://www.alancaseyentertainment.com.au/rustic_sons.htm
- ↑ http://www.sheetmusicdirect.us/search/search.action?styles=Rock%7CCountry%7C&keywords=Garth%20Brooks&instrumentId=53
- ↑ http://www.cdbaby.com/Artist/CarlWayneMeekins
- ↑ https://www.goodhousekeeping.com/life/entertainment/a30086200/garth-brooks-ex-wife-sandy-mahl-a-e-special/ Garth Brooks Responds to His Ex Wife Sandy Mahl’s Claims in New A&E Documentary // Good Housekeeping — NYC: Hearst Communications, 2020. — ISSN 0017-209X
- ↑ Johnson, Kevin C. (11 листопада 2000). Country music may survive A.G. (After Garth). St. Louis Post-Dispatch. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- ↑ The Nielsen Company & Billboard’s 2011 Music Industry Report. Business Wire. 5 січня 2012. Архів оригіналу за 3 серпня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- ↑ RIAA Top Selling Artists (only with the Albums). RIAA. Архів оригіналу за 1 липня 2007. Процитовано 7 липня 2012.
- ↑ RIAA Gold and Platinum Search for albums by Garth Brooks. RIAA. 2 червня 2008. Архів оригіналу за 15 жовтня 2015. Процитовано 7 липня 2012.
- ↑ а б McGraw, Marjie (2 грудня 1992). Hitting 'Em in the Heart. The Saturday Evening Post. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 8 липня 2012.
- ↑ Pond, Steve (1 червня 1994). Garth Brooks. Playboy. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 8 липня 2012.
- ↑ а б в Hilburn, Robert (27 червня 1992). The Amazing Garth-O-Matic!. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 8 липня 2012.
- ↑ Cox, Patsi Bale. {{{Заголовок}}}. — P. 4. — ISBN 978-1-59995-099-0.
- ↑ а б Cox, Patsi Bale. {{{Заголовок}}}. — P. 8. — ISBN 978-1-59995-099-0.
- ↑ Cox, Patsi Bale. {{{Заголовок}}}. — P. 9. — ISBN 978-1-59995-099-0.
- ↑ а б в г Trajectory of a Superstar. Seattle Times. 8 липня 1998. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 8 липня 2012.
- ↑ Garth Brooks takes Chris Gaines on media rounds. CNN. 30 вересня 1999. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 16 липня 2012.
- ↑ Garth Brooks. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 17 липня 2012.
- ↑ Hurst, Jack (26 квітня 1989). Garth Brooks Credits His Wife for Punching Up His Sagging Career. Chicago Tribune. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 12 липня 2012.
- ↑ Erlewine, Stephen Thomas. Garth Brooks biography & profile. All Music.com. Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 16 липня 2012.
- ↑ Pareles, Jon (7 вересня 1992). Review/County; Garth Brooks, Genial Superstar, Plays for the Folks Up North. The New York Times. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 12 липня 2012.
- ↑ а б Recording Industry Association of America. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 20 липня 2012.
- ↑ а б Is Elvis the Biggest Selling Recording Artist?. Elvis Information Network. Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 20 липня 2012.
- ↑ Elvis' Record Sales. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 20 липня 2012.
- ↑ а б Garth Brooks' divorce finalized. BBC News. 18 грудня 2001. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 20 липня 2012.
- ↑ MacDonald, Patrick (8 липня 1998). Garth and Trisha, A dynamic duo. The Seattle Times. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 20 липня 2012.
- ↑ Garth Brooks and Trisha Yearwood reportedly purchase a 3,711-square-foot Malibu, CA house for an undisclosed price after it had been on the market for $5.45M and also for $4.95M. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 15 липня 2012.
- ↑ Garth Brooks Sells Out Five Los Angeles Shows. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 20 липня 2012.
- ↑ Grammy.com - Garth Brooks. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 липня 2012.
- ↑ List of American Music Awards winners. Sun Journal. 18 січня 2000. Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 23 липня 2012.
- ↑ Academy of country music. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 23 липня 2012.
- Canfield,Jack, Hansen,Mark Victor, Camacho,Ron. Chicken Soup for the Country Soul. — HCI, 1998. — ISBN 9781558745636.
- Cox, Patsi Bale. The Garth Factor: The Career Behind Country's Big Boom. — Center Street, 2009. — ISBN 978-1-59995-099-0.
- Feiler, Bruce S. Dreaming Out Loud: Garth Brooks, Wynonna Judd, Wade Hayes, and the Changing Face of Nashville. — HarperCollins, 1998. — ISBN 978-0-380-97578-5.
- McCall, Michael. Garth Brooks: A Biography. — Bantam Books, 1991. — ISBN 978-0-553-29823-9.
- Mitchell, Rick. Garth Brooks:One of a Kind, Workin' on a Full House. — Simon & Schuster, 1993. — ISBN 978-0-671-79688-4.
- Morris, Ed. Garth Brooks: Platinum Cowboy. — St. Martin's Press, 1993. — ISBN 978-0-312-08788-3.
- O'Meilia, Matt. Garth Brooks: The Road Out of Santa Fe. — University of Oklahoma Press, 1997. — ISBN 978-0-585-14880-9.
- Sgammato, Jo. American Thunder: The Garth Brooks Story. — Random House Publishing Group, 2000. — ISBN 978034539505.
- Smedley, Jenny. Souls Don't Lie. — O Books Publishing, 2006. — ISBN 978-1-905047-83-3.
- Офіційний сайт Гарта Брукса. Архів оригіналу за 1 липня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- Офіційний сайт «The Teammates for Kids Foundation». Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
- Гарт Брукс на энциклопедии кантри Эль Казу (рос.)
- Garth Brooks на сайті IMDb (англ.)