Гасдрубал Ґісґон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гасдрубал Ґісґон
Народився 3 століття до н. е.
Помер 202 до н. е.
Карфаген, Карфаген
·отруєння
Країна  Карфаген
Діяльність офіцер
Учасник Друга Пунічна війна
Військове звання командир
Батько Giscod[1]
Діти Софонісба[1][2]

Гасдрубал Ґісґон (фінік. 𐤏𐤆𐤓‬𐤁‬𐤏𐤋 𐤁𐤍 𐤂‬𐤓𐤎𐤊‬𐤍, *д/н — 202 до н. е.) — військовий діяч Карфагенської держави часів Другої Пунічної війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син Гісгона. Перша згадка відноситься до 214 року до н. е., коли призначений командувачем одного з військ на Піренейському півострові. Діяв в районі Лузітанії, потім збирав іберів найманців, при цьому вимагаючи заручників.

212 року до н. е. брав участь у кампанії проти братів Гнея і Публія Корнеліїв Сципіонів. Гасдрубалу пощастило витримати їх натиск і припинити римський наступ: дізнавшись, що більшість наступаючого на нього римського війська складають іберійські найманці, він зміг перекупити їх, пообіцявши кращу платню, і залишив Гнея Сципіона з порівняно невеликим контингентом італійських легіонерів. Після цієї втрати Сципіону не залишилося нічого іншого окрім повільного відступу на північ під безперервними атаками карфагенян.

За цим об'єднав війська з Магоном Баркою і нумідійцями Масінісси, після чого вони перехопили в верхів'ях Бетісу (Гвадалквівіру) військо Публія Сципіона. В ході битви при Кастулоні (біля сучасного Лінареса) римське військо було оточене і майже повністю знищене; серед загиблих був і сам Публій Сципіон. Невдовзі в битві біля Іорки було переможено Гнея Сципіона.

Але 211 року до н. е. в битві на річці Ебро зазнав поразки від римлян на чолі із руфулом Луцієм Марцієм Септимом. 210 року до н. е. його військо стояло біля гирла річки Таг в момент висадки Публія Корнелія Сципіона Молодшого, зазнавши від нього 209 року до н. е. поразки. За цим відступив до Лузітанії, в район сучасного Лісабону, для поповнення війська.

207 року до н. е. дізнавшись про поразку Магона Барки, перейшов до Гадесу, де збільшив кількість вояків. 206 року до н. е. у битві біля Іліпи разом з Магоном зазнав тяжкої поразки. Гасдрубал Гіскону з рештками армії пощастило уникнути різанини, прорватися назад до Гадеса.

Гасдрубал Гіскон відплив до Африки, де йому вдалося привернути на бік Карфагену колишнього римського союзника Сіфакса, видавши доньку Софонісбу за нього. 204 року до н. е. переконав Сіфакса виступити на допомогу Карфагену. Але це спричинило перехід Масінісси, який також бажав оженитися на Софонісбі, на бік римлян. У 204 році до н. е. виступив проти Публія Корнелія Сципіона, але зазнав поразкиубитві біля Утіки. Зібрав нове військо, з яким втім знову ззанав поразки, ледве врятувавшись. Втретє Гасбрубал виступив проти Сципіона, але зазнав нової поразки 203 року до н. е. у битві на Великих Рівнинах.

Після поразки засуджений до смерті, тому не повернувся до Карфагену. НАтомість став відновлювати війська. 202 року до н.е з ініціативи Ганнібала прощений, але незабаром звинувачений у зраді і прийняв отруту в гробниці батька.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Huss, Werner (1985), Geschichte der Karthager, Munich: C.H. Beck, ISBN 9783406306549
  • Geus, Klaus (1994), Prosopographie der Literarisch Bezeugten Karthager, Orientalia Lovaniensia Analecta, Vol. 59, Studia Phoenica, No. 13, Leuven: Peeters, ISBN 9789068316438.
  1. а б Любкер Ф. Hasdrubal // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 593–594.
  2. Софониба // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1900. — Т. XXXI. — С. 6.