Гаспарян Гоаріна Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гоар Гаспарян
вірм. Գոհար Միքայելի Գասպարյան
Gohar-gasparyan.jpg
Основна інформація
Повне ім'я Гаспарян Гоаріна Михайлівна
Дата народження 14 грудня 1924(1924-12-14)
Місце народження Каїр, Королівство Єгипет
Дата смерті 16 травня 2007(2007-05-16) (82 роки)
Місце смерті Єреван, Вірменія
Країна Єгипет Єгипет, СРСР СРСР, Вірменія Вірменія
Національність вірменка
Професія Оперна співачка
Освіта Каїрська консерваторія
Праця в операх Вірменський театр опери та балету імені О. А. Спендіарова
Співацький голос лірико-колоратурне сопрано
Нагороди Герой Соціалістичної Праці Державна премія СРСР Народний артист СРСР Народний артист Вірменської РСР Державна премія Вірменської РСР
Орден Святого Месропа Маштоца
Файли у Вікісховищі?

Гаспарян Гоаріна Михайлівна, Гоар Гаспарян (вірм. Գոհար Միքայելի Գասպարյան, уроджена Гоар Мікаелівна Хачатрян; нар. 14 грудня 1924, Каїр, Королівство Єгипет — пом. 16 травня 2007, Єреван, Вірменія) — вірменська радянська оперна співачка (лірико-колоратурне сопрано), народна артистка Вірменської РСР, народна артистка СРСР (1956). Професор Єреванської консерваторії

Біографія[ред. | ред. код]

Гоар Гаспарян зі своїми студентами

Народилась в Каїрі в родині крупного єгипетського дипломата. Оперному мистецтву в Каїрській консерваторії її навчили італійські професори В. Карро і Е. Фельдман. У 1940–1948 роках була солісткою Єгипетського державного радіо. У 1948 році переїхала до Вірменії. З 1949 року співала в Єреванському театрі опери та балету імені О. А. Спендіарова. Викладала в Єреванській консерваторії.

Померла 16 травня 2007 року в Єревані. Похована в Пантеоні імені Комітаса міста Єревана.

Творчість[ред. | ред. код]

Після Гоар Гаспарян ніхто більше не зумів узяти ноту «соль» третьої октави. Її діапазон на три-чотири ноти ширше діапазону всесвітньо відомих співачок, а тембр особливий, впізнаваний з першої ноти.

З великим успіхом гастролювала у Польщі, Угорщині, Англії, Франції, Японії, США, Канаді, Бразилії, Мексиці.

Партії[ред. | ред. код]

Концертна афіша Гоар Гаспарян, 1969 рік

На сцені Національного Академічного театру опери та балету Вірменії вона виступала в головних ролях в 23 операх, а в її концертному репертуарі знайшли місце понад 500 творів.

Кінематограф[ред. | ред. код]

Знялась у декількох музичних фільмах:

  • Концерт мастерів мистецтва Вірменії (1954)
  • В цей святковий вечір (1959)
  • Співає Гоар Гаспарян (1964)

Родина[ред. | ред. код]

Батько Гоар Гаспарян був крупним єгипетським дипломатом, тому уряд Єгипту спочатку не хотів відпускати його до Вірменії. В свою чергу, родина не хотіла відпускати ще досить юну співачку одну на історичну батьківщину, тому її видали заміж. Від першого чоловіка вона отримала прізвище, під яким прославилась у всьому світі. В подальшому, через особисте втручання Сталіна, її батька таки відпустили до Вірменії.

Вдруге Гоар вийшла заміж вже у Вірменії, закохавшись у свого учня, молодого співака Єреванської опери Тиграна Левоняна (1936–2004). Прожила з ним у шлюбі 47 років до самої його смерті. ЇЇ другий чоловік також став відомим оперним співаком, народним артистом Вірменії, а з 1991 року — директором Єреванського театру опери та балету імені О. А. Спендіарова. Дочка — Седа Левонян (1949).

Призи та нагороди[ред. | ред. код]

Відгуки[ред. | ред. код]

  • «Птахи навчили Гоар співати, а вона їх — щебетати» (патріарх Вірменської поезії Аветік Ісаакян, що назвав співачку «вірменським соловейком»)
  • «Ні за яких обставин не поміняв би квиток на „Травіату“ з Гоар Гаспарян на найкращий спектакль за участю Ренати Тібальді» (відомий італійський музичний критик надавав перевагу Гаспарян над ідолом італійських меломанів Ренатою Тібальді, яку порівнювали тільки з іншою великою — Марією Каллас)
  • «Такі гіганти, як Гоар Мікаелівна, народжуються раз на століття. Найскладніші твори світових класиків, часом здаються неможливими для виконання, в гаспарянівсьому трактуванні не тільки отримують нове життя, але і стають вище авторської трактовки. Гоар — зірка вокального мистецтва і коштує декількох сузір'їв.» (Народна артистка СРСР Зара Долуханян)
  • «Якщо говорити про головне етапно-еталонне явище нашої вокальної школи, то це, безумовно, Гоар Гаспарян. Сьогодні нам надзвичайно важливо усвідомити, що є ще явище, якому, як Таврізяну, призначено залишатися в однині. Як людині, який досяг вершини Арарату і який, озирнувшись, бачить, що поруч немає нікого …» (директор Єреванського театру опери та балету імені О. А. Спендіарова, народний артист Вірменії Тигран Левонян)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]