Перейти до вмісту

Гастон Жуліа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зображення
Громадянство Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженні фр. Gaston Maurice Julia[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження 3 лютого 1893(1893-02-03)[2][3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народження Сіді-Бель-Аббес[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті 19 березня 1978(1978-03-19)[2][3][4] (85 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смерті VII округ Парижа[2][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брат/сестра Roger Juliad Редагувати інформацію у Вікіданих
Дитина Марк Жуліа і Сильвестр Жуліаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід діяльності математик, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботи теорія динамічних систем[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Працівник у Політехнічна школа[5], факультет природничих наук Паризького університетуd[6], Колеж де Франс[5], Вища нормальна школа[5], Політехнічна школа[7] і факультет природничих наук Паризького університетуd[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посада president of the French Academy of Sciencesd[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Заклад освіти факультет природничих наук Паризького університетуd (1917)[2], Вища нормальна школа (1914)[2] і ліцей Жансон-де-Саї (1911)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Академічна дисертація Étude sur les formes binaires non quadratiques à indéterminées réelles, ou complexes, ou à indéterminées conjuguéesd Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівник Marie Georges Humbertd[9] і Еміль Пікар Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти / докторанти Claude Chevalleyd[9], Jacques Dixmierd[9] і Bernard Charlesd[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове звання лейтенант[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Участь у військовому конфлікті Перша світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Збройні сили Лінійна піхота Редагувати інформацію у Вікіданих
Член у Французька академія наук, Папська академія наук[10] і Національна академія наук Італії Редагувати інформацію у Вікіданих
Отримані відзнаки
Описано за адресою digiporta.net/index.php?id=489296815​(нім.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Пройшов тест agrégation de mathématiquesd[11] Редагувати інформацію у Вікіданих
Підтримується Вікіпроєктом Вікіпедія:Проєкт:Математика Редагувати інформацію у Вікіданих

Гастон Моріс Жуліа́ (3 лютого 1893 — 19 березня 1978) був французьким математиком, який розробив формулу для множини Жуліа́. Його твори популяризував Бенуа Мандельброт; фрактали Жуліа́ і Мандельброта тісно пов'язані. Незалежно від П'єра Фату він заснував сучасну теорію голоморфної динаміки.

Військова служба

[ред. | ред. код]

Жуліа́ народився в алжирському містечку Сіді-бель-Аббес, на той час під владою французів. У юності він захоплювався математикою та музикою. Його навчання було перервано у віці 21 року, коли Франція втягнулася в Першу світову війну і Жуліа був призваний служити в армії. Під час нападу він отримав важку травму, втративши ніс. Його численні операції, щоб виправити ситуацію, були невдалими, і до кінця свого життя він змирився з носінням шкіряного ремінця навколо місця, де був його ніс.

Кар'єра в математиці

[ред. | ред. код]

Жуліа привернув увагу своєю математичною роботою у віці 25 років, у 1918 році, коли його 199-сторінковий Mémoire sur l'itération des fonctions rationnelles («Мемуари про ітерацію раціональних функцій») був представлений у Journal de Mathématiques Pures et Appliquées.[12] Ця стаття здобула величезну популярність серед математиків і принесла йому Гран-прі математичних наук Французької академії наук у 1918 році. Але після цього короткого моменту слави його роботи були здебільшого забуті[13], доки Бенуа Мандельброт не згадав про них у своїх роботах про фрактали у французькій книзі Les Objets Fractals: Forme, Hasard et Dimension, пізніше перекладеній у 1977 як Fractals: Form, Chance and Dimension.[14]

19 березня 1978 року Жуліа помер в Парижі у віці 85 років.

Жулія був батьком Марка Жуліа́[15], французького хіміка-органіка, який винайшов олефінування Жулії.

Окремі публікації

[ред. | ред. код]
  • Oeuvres, 6 vols., Paris, Gauthier-Villars 1968-1970 (eds. Jacques Dixmier, Michel Hervé, with foreword by Julia)
  • Leçons sur les Fonctions Uniformes à Point Singulier Essentiel Isolé, Gauthier-Villars 1924[16] (rédigées par P. Flamant)
  • Eléments de géométrie infinitésimale, Gauthier-Villars 1927
  • Cours de Cinématique, Gauthier-Villars 1928, 2nd edition 1936[17]
  • Exercices d'Analyse, 4 vols., Gauthier-Villars, 1928–1938, 2nd edition 1944, 1950
  • Principes Géométriques d'Analyse, 2 vols., Gauthier-Villars, 1930,[18] 1932[19]
  • Essai sur le Développement de la Théorie des Fonctions de Variables Complexes, Gauthier-Villars 1933[20]
  • Introduction Mathématique aux Theories Quantiques, 2 vols., Gauthier-Villars 1936, 1938,[21] 2nd edition 1949, 1955
  • Eléments d'algèbre, Gauthier-Villars 1959
  • Cours de Géométrie, Gauthier-Villars 1941
  • Cours de géométrie infinitésimale, Gauthier-Villars, 2nd edition 1953
  • Exercices de géométrie, 2 vols., Gauthier-Villars 1944, 1952
  • Leçons sur la représentation conforme des aires simplement connexes, Gauthier-Villars 1931, 2nd edition 1950
  • Leçons sur la représentation conforme des aires multiplement connexes, Gauthier-Villars 1934
  • Traité de Théorie de Fonctions, Gauthier-Villars 1953
  • Leçons sur les fonctions monogènes uniformes d'une variable complexe, Gauthier-Villars 1917
  • Étude sur les formes binaires non quadratiques à indéterminées réelles ou complexes, ou à indéterminées conjuguées, Gauthier-Villars 1917

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Archives de Paris
  2. ↑ а б в г д е ж и Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  4. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  5. ↑ а б в Персей — 2005. — С. 169.
  6. ↑ Персей — 2005. — С. 169–170.
  7. ↑ а б Персей — 2005. — С. 170.
  8. ↑ Французька академія наук — 1666.
  9. ↑ а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  10. ↑ www.pas.va
  11. ↑ http://rhe.ish-lyon.cnrs.fr/?q=agregsecondaire_laureats&nom=&annee_op=%3D&annee%5Bvalue%5D=1914&annee%5Bmin%5D=&annee%5Bmax%5D=&periode=All&concours=13&items_per_page=10&page=1
  12. ↑ Julia, Gaston (1918). Mémoire sur l'itération des fonctions rationnelles (PDF). Journal de Mathématiques Pures et Appliquées (фр.). 1: 47—245.
  13. ↑ Ari Ben-Menahem: Historical Encyclopedia of Natural and Mathematical Sciences, Springer, ISBN 978-3-540-68832-7, p. 3427
  14. ↑ Fractals: Form, Chance and Dimension, by Benoît Mandelbrot; W H Freeman and Co, 1977; ISBN 0-7167-0473-0
  15. ↑ Chottard, Jean-Claude; Lallemand, Jean-Yves; Mansuy, Daniel; Verpeaux, Jean-Noël (2010). Marc Julia (1922–2010). Angewandte Chemie International Edition. 49 (48): 9038—9039. doi:10.1002/anie.201006207.
  16. ↑ Ritt, J. F. (1925). Review: Leçons sur les Fonctions Uniformes à Point Singulier Essentiel Isolé, by Gaston Julia (PDF). Bull. Amer. Math. Soc. 31 (7): 359—360. doi:10.1090/s0002-9904-1925-04056-2.
  17. ↑ Campbell, J. W. (1937). Review: Cours de Cinématique, by Gaston Julia (PDF). Bull. Amer. Math. Soc. 43 (5): 600—601. doi:10.1090/s0002-9904-1937-06585-2.
  18. ↑ Snyder, Virgil (1930). Review: Principes Géométriques d'Analyse, by Gaston Julia (PDF). Bull. Amer. Math. Soc. 36 (11): 789. doi:10.1090/s0002-9904-1930-05055-7.
  19. ↑ Seidel, W. (1933). Review: Principes Géométriques d'Analyse, Deuxième Partie, by Gaston Julia (PDF). Bull. Amer. Math. Soc. 39 (1): 15—16. doi:10.1090/s0002-9904-1933-05533-7.
  20. ↑ Curtiss, D. R. (1934). Review: Essai sur le Développement de la Théorie des Fonctions de Variables Complexes, by Gaston Julia (PDF). Bull. Amer. Math. Soc. 40 (7): 521. doi:10.1090/s0002-9904-1934-05890-7.
  21. ↑ Stone, M. H. (1939). Review: Introduction Mathématique aux Theories Quantiques, Part 2, by Gaston Julia (PDF). Bull. Amer. Math. Soc. 45 (1): 59—60. doi:10.1090/s0002-9904-1939-06921-8.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гастон_Жуліа&oldid=45455212