Гаудапада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Гаудапада - індійський мислитель, наставник Говінди Бхагаватпади, вважається засновником філософсько-релігійного напрямку в індуїзмі, що отримав назву Адвайта-Веданта.

Життя та творчість Гаудапади[ред.ред. код]

Біографія[ред.ред. код]

Народився: місце народження невідомо. Прийнято вважати, що Гаудапада жив у VIII с.

Помер: час і місце смерті невідомі.

Дати життя Гаудапади невідомі, і деякі дослідники висловлюють сумнів у тому, що така людина взагалі існувала. Однак традиція вважає Гаудападу парамагуру (paramaguru), тобто вчителем вчителя, Шанкари. Інакше кажучи, згідно з традицією, Гаудапада був учителем Говінди або Говіндапади (Govinda, Govindapada), який був, в свою чергу, вчителем Шанкари. У своєму коментарі на КАРІКОМ Гаудапади Шанкара ставить Гаудападі в заслугу відродження моністичної інтерпретації упанішад. Якщо ці твердження відповідають дійсності, то Гаудапада, найімовірніше, жив у VIII ст.

Основна праця[ред.ред. код]

"КАРІКОМ (Віршований коментар) до Мандука-упанішада".

Головні ідеї[ред.ред. код]

Брахман, або вище "Я", - єдина реальність.

Існує три маніфестації нижчого "я".

За межами цих трьох маніфестацій лежить справжнє "Я" (турійя).

Мокша, тобто звільнення, - вища мета людини.

Пізнання і медитація допомагають досягти мокші.

Література[ред.ред. код]

Радхакришнан Сарвепалли «Индийская философия. Том второй» М.: 1957 (Гл. VIII АДВАЙТА-ВЕДАНТА ШАНКАРЫ)

Исаева Н. В. Слово, творящее мир. От ранней веданты к кашмирскому шиваизму: Гаудапада, Бхартрихари, Абхинавагупта М., 1996

Костюченко В. С. Классическая веданта и неоведантизм. М.: Мысль, 1983

[[]]